Двоє держпосадовців здавали в оренду танкери та катери з багатомільйонними «знижками»

Джерело: Офіс Генерального прокурора.

Двом посадовцям державних підприємств “Сервіс” та “Морська адміністрація Чорноморського рибного порту” повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем.

Як повідомили в Офісі Генпрокурора, ще у 2020 році вони здали державні танкери та катер приватній компанії за заниженою ціною – на 16 мільйонів гривень нижче ринкової вартості.

У договорах оренди чиновники вказували суми, зменшені у кілька разів, тому компанія користувалася державними суднами фактично за безцінь.

Щоб приховати схему, посадовці залучили підконтрольну оціночну компанію, яка підготувала фальшиві звіти про вартість суден. У результаті державні кораблі “подешевшали” у кілька разів:

  • танкер “Таманський” – з понад 35 млн грн до 4,2 млн грн;
  • “Восточний” – з 19 млн до 3,6 млн грн;
  • “Южний” – з 16 млн до 1,8 млн грн;
  • катер “Садко-2” – з 1,2 млн до 396 тисяч гривень.

Слідчі кваліфікували дії чиновників за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України – зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.

Досудове розслідування проводить Головне слідче управління Національної поліції під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора.

  • Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру чинному народному депутату України. Попередньо народний обранець нібито купував BMW і Mercedes на гроші, отримані від приватної компанії за фіктивну “допомогу”.

У Кувейті повідомили про пошкодження в міжнародному аеропорту після атаки іранських безпілотників 3 червня.

Вранці 3 червня російські окупанти дроном атакували Херсон. Унаслідок удару загинув місцевий мешканець.

Дружина рятувальника Антона Ярмоленка, який загинув 2 червня у Дніпрі, показала одне з його останніх повідомлень.

У Запоріжжі росіяни безпілотником атакували рятувальників, які прибули гасити пожежу на АЗС, що виникла внаслідок попередньої атаки РФ.

США запровадили новий пакет санкцій проти Ірану, під який потрапила найбільша криптовалютна біржа країни Nobitex, її генеральний директор Амір Хоссейн Рад, а також ще три платформи для торгівлі цифровими активами.