Директор сербської розвідувальної служби пішов у відставку через санкції США

Джерело: Reuters

Директор сербської розвідувальної служби Александар Вулін подав у відставку в п’ятницю, 3 листопада, після того, як 11 липня Міністерство фінансів США запровадило санкції проти нього.

У своїй заяві про відставку Вулін заявив, що йде у відставку, щоб усунути небезпеку західних “погроз і шантажу” щодо президента Александра Вучича та Сербії через приєднання до міжнародних санкцій проти Росії.

“Якби ми на це погодилися, наступною вимогою було б… прийняття західних цінностей. Я не дозволю собі бути причиною шантажу і тиску на Сербію і сербський світ. Тому я подаю у відставку”, – сказав Вулін.

У заяві департаменту зазначили, що Вулін “використовував свої державні посади, щоб підтримати Росію, сприяючи зловмисній діяльності, яка погіршує безпеку та стабільність на Західних Балканах, і надаючи Москві платформу для посилення свого впливу на регіон”.

У липні Вулін заявляв, що Сербія проведе розслідування висунутих США звинувачень.

Вулін, який раніше обіймав посади міністра оборони та міністра внутрішніх справ, є першим сербським високопоставленим чиновником, щодо якого США ввели санкції.

11 листопада президент Володимир Зеленський розповів, що Україна планує випробувати антибалістичну систему FREYJA вже взимку. Наша країна розробляє її спільно з європейськими партнерами.

У перший день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі російська делегація вимагала низку обмежень проти НАТО. Заявлені Москвою пункти включали відмову від подальшого розширення альянсу, скорочення військової присутності у країнах, що вступили туди після 1997 року, а також скорочення військової співпраці блоку з Україною та іншими пострадянськими державами.

Італія найближчим часом може призупинити постачання Україні ракет Aster для зенітно-ракетних комплексів SAMP/T через виснаження власних запасів.

Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.

Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.