«Дитячі коліки» більше не вважають діагнозом: переглянуто підхід до розладів кишківника

Джерело: Gastroenterology

Міжнародна група експертів оновила Римські критерії V — систему, котра використовується для діагностики функціональних розладів шлунково-кишкового тракту у дітей та підлітків. Новий підхід суттєво змінює класифікацію таких станів і робить акцент не на віці пацієнта, а на типі симптомів та механізмах їхнього виникнення.

Замість вікового поділу тепер запропоновано структуру, що базується на трьох групах розладів ШКТ: розлади, пов’язані з болем у животі, розлади дефекації та аноректальної області, а також розлади, пов’язані з відчуттям дискомфорту.

Оновлена класифікація вводить низку нових клінічних одиниць. Серед них — синдром болю в жовчних шляхах, синдром центрального опосередкованого болю в животі, функціональне здуття живота та прокталгія фугакс.

Також переглянуто критерії для вже відомих діагнозів, зокрема синдрому подразненого кишківника, функціонального закрепу та нетримання калу. У центрі діагностики тепер перебуває не формальна відповідність набору симптомів, а переважний клінічний прояв — насамперед біль та його зв’язок із дефекацією або іншими фізіологічними процесами.

Оновлений підхід до кишково-мозкових розладів

Експерти акцентують, що більшість цих станів слід розглядати як порушення взаємодії між нервовою системою та кишківником. Саме ця концепція лежить в основі нової класифікації.

Серед ключових механізмів називають підвищену чутливість кишківника, зміни моторики, вплив мікробіому, а також роль стресу та психоемоційних факторів. У багатьох випадках психологічні прояви можуть не лише супроводжувати симптоми, а й формувати їхній перебіг або виникати як наслідок хронічного болю.

Окремо про “коліки” у немовлят

Однією з найпомітніших змін стало оновлення підходу до так званих “колік” у немовлят.

У новій системі термін “інфантильна коліка” офіційно замінено на “синдром дистресу немовляти”. Це зроблено для того, щоб відійти від уявлення про суто кишкове походження проблеми.

У нових критеріях “синдром дистресу” немовлят визначають як повторювані тривалі періоди плачу та занепокоєння у дітей віком до п’яти місяців, які виникають без очевидної причини та не припиняються навіть після спроб батьків заспокоїти дитину.

Експерти пояснюють, що попереднє поняття “коліки” було занадто вузьким і створювало хибне враження, ніби джерелом проблеми є виключно кишківник. Натомість новий термін акцентує комплексний характер стану, який включає взаємодію нервової системи, кишківника та психоемоційних факторів.

Також змінено критерії оцінки: тепер враховується не лише тривалість плачу, а й загальний вплив стану на дитину та догляд за нею, включно з емоційним навантаженням на батьків

Роль кишково-мозкової взаємодії

У новій класифікації посилено концепцію взаємодії між кишківником і мозком. Вважається, що більшість функціональних розладів у дітей пов’язані з підвищеною чутливістю кишківника, порушенням моторики, змінами мікробіому та впливом стресових факторів.

Також наголошується, що психологічні стани можуть як передувати появі симптомів, так і формуватися як наслідок хронічного болю та дискомфорту.

У документі також зауважили, що розлади взаємодії кишківника та мозку можуть поєднуватися з іншими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, тому діагностика має враховувати можливі супутні стани.

Підходи до лікування

В ідеалі лікування має бути адаптоване до виявлених патофізіологічних механізмів, клінічної картини та психосоціальних обставин.

Рекомендовані нині підходи до лікування базуються на поєднанні психологічної, поведінкової та медичної допомоги. Найбільшу доказову базу мають когнітивно-поведінкова терапія та гіпнотерапія, які демонструють позитивний ефект у дітей із хронічним абдомінальним болем. У низці випадків застосовуються дієтичні корекції, пробіотики, харчові волокна, а також симптоматичні засоби.

У складніших випадках застосовуються мультидисциплінарні програми лікування хронічного болю.

Серед немедикаментозних методів також розглядається перкутанна електростимуляція нервів, яка показала ефективність у зменшенні абдомінального болю при синдромі подразненого кишківника у дітей. Дієтичні втручання можуть включати короткострокову low-FODMAP дієту, однак її застосування потребує контролю через ризик формування обмежувальної харчової поведінки.

Медикаментозна терапія залишається симптоматичною і залежить від клінічної форми: застосовуються проносні засоби, протидіарейні препарати, окремі пробіотики, олія перцевої м’яти та клітковина можуть використовуватися як допоміжні засоби.

Тим часом, трициклічні антидепресанти також продемонстрували користь у деяких дослідженнях, спільно з іншими засобами, такими як ципрогептадин, домперидон та пробіотики.

Компанія Rosebud, розробник додатку для ведення щоденника з фокусом на психічне здоров’я, провела тестування великих мовних моделей (LLM) на здатність реагувати на людей із суїцидальними думками та емоційною кризою. Найнижчі результати показав Grok від X.ai, який у 60% випадків давав “критично невдалу відповідь”.