Естонія застерегла Європу від прямих переговорів з Росією
Джерело: Bloomberg
Міністр закордонних справ Маргус Цахкна наголосив, що Росія перебуває у “хиткому становищі”, тому Захід має посилювати санкційний тиск, а не активізувати переговори з Москвою.
Європа не повинна клювати на приманку Кремля, вступаючи у прямі переговори з Росією саме у той час, коли Україна здобула перевагу в цій боротьбі, пояснив головний дипломат Естонії.
Зараз не час для розмов чи переговорів… Зараз час тиснути на Росію, — заявив Цахкна на полях конференції Lennart Meri Conference у Таллінні.
За словами глави МЗС Естонії, Росія активізувала контакти з європейськими країнами на тлі ослаблення економіки та глухого кута на фронті.
Цахкна також розкритикував ідеї щодо активізації діалогу з Кремлем. Раніше голова Європейська рада Антоніу Кошта заявляв про “потенціал” для переговорів із Москвою. Тоді як президент Фінляндії Александер Стубб цього тижня заявив італійській газеті Corriere della Sera, що настав час почати переговори з Росією, додавши, що він не знає, коли це станеться.
Цахкна заявив, що Путін вичерпує свої можливості, і що численні раунди західних економічних санкцій дають результат. Окремо дипломат згадав скорочений формат військового параду у Москві 9 травня як одну з можливих ознак вразливості російської влади.
Нещодавно Путін втратив важливого союзника в Європейському Союзі після того, як прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, котрий кілька разів їздив до Москви протягом минулих років, був усунений від влади. Це дозволило ЄС ухвалити ще один пакет санкцій проти Росії та схвалити кредит Україні у 90 мільярдів євро (105 мільярдів доларів), який Будапешт раніше намагався заблокувати.
- Путін вважає колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера “переважним” кандидатом для переговорів від ЄС щодо України. У Німеччині заяви сприйняли скептично, назвавши їх частиною інформаційної стратегії Кремля.
- Лютневий візит високопоставлених французьких дипломатів до Москви, метою якого було обговорення формату майбутніх мирних переговорів, завершився безрезультатно та зі скандалом.
Росія посилила удари по економічній інфраструктурі України, атакуючи склади, логістичні центри, залізницю та промислові підприємства. Найсерйозніших втрат зазнала металургія: три основні металургійні заводи країни, на які припадало близько 90% українського виробництва сталі, після ракетних ударів зупинили роботу.
21 вересня президент США Дональд Трамп підтвердив, що Росія втратила контроль над нафтопереробною галуззю на тлі повномасштабної війни проти України.
Індійські нафтопереробники, котрі нині розглядають постачання на листопад, можуть скоротити закупівлі російської нафти після того, як минулого тижня Дональд Трамп підписав масштабний закон про санкції, що підвищує загрозу нових мит.
На Донеччині затримали ще одного агента російської воєнної розвідки. Зловмисник наводив керовані авіабомби та ударні дрони рашистів на Слов’янському напрямку.
Представник партії “Альтернатива для Німеччини” (АдН) у Бундестазі з питань зовнішньої політики Маркус Фронмаєр під час візиту до Москви обговорював із головою правління «Газпрому» Олексієм Міллером можливість відновлення постачання російського газу до Німеччини.