Фон дер Ляєн: Інциденти з дронами у країнах Балтії – частина стратегії РФ
Джерело: Польське радіо
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.
Протягом кількох тижнів дрони неодноразово залітали у повітряний простір Литви, Латвії та Естонії.
Я хочу відзначити стійкість народів Балтії. Ви відреагували спокійно та відповідально. І з чітким посланням Росії: ви програєте, – наголосила фон дер Ляєн.
Вона зауважила, що реальність сьогодення зокрема серед повітряних тривог та пошуку укриттів.
Сьогодні це відбувається тут. Завтра це може статися будь-де вздовж східного кордону. Це не поодинокі інциденти. Це навмисна російська стратегія, спрямована на дестабілізацію наших демократичних суспільств.
I want to praise the resilience of the Baltic people.
You have responded with calm and responsibility.
And with a clear message to Russia:
You will fail.https://t.co/SD4WAvZWKd
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) May 26, 2026
Урсула фон дер Ляєн нагадала, що країни Балтії отримають додаткові 12 мільярдів євро в межах програми SAFE. Зокрема вж зже зараз реалізуються інвестиції в антидронові системи та захист критичної інфраструктури.
Своєю чергою, президент Литви Ґітанас Науседа на спільній пресконференції акцентував, що інциденти з дронами та спроби висунення безпідставних звинувачень на адресу балтійських країн є частиною гібридної агресії з боку Росії.
Водночас литовський лідер відзначв, що кордони країн Балтії нині недостатньо захищені.
Раніше міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що інциденти з безпілотниками у повітряному просторі Латвії стали наслідком навмисного втручання російських систем радіоелектронної боротьби. Про це глава українського МЗС повідомив після розмови з міністеркою закордонних справ Латвії Байбою Браже.
- У Латвії та Естонії заявили, що безпілотники, які впали на території обох країн 25 березня, були українськими.
- Бюро з захисту Конституції Латвії повідомило про посилення загрози з боку Росії.
- Міністерство закордонних справ Латвії викликало тимчасового повіреного у справах посольства Росії та висловило категоричний протест у зв’язку з публічною заявою Служби зовнішньої розвідки РФ, яка ґрунтувалася на раніше висунутих Росією неправдивих твердженнях.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.