FT: Франція та Німеччина не можуть домовитись щодо «переозброєння» Європи

Франція та Німеччина не можуть дійти згоди щодо програми з “переозброєння” Європи.

Днями президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн представила план ЄС щодо посилення обороноздатності та збільшення оборонних витрат. Одним з п’яти пунктів плану була позика в розмірі 150 мільярдів євро для держав-членів ЄС на оборонні проєкти. Щодо цього пункту й виникли суперечки.

Хоча ідея отримала одностайну політичну підтримку, деталі все ще опрацьовуються, зокрема, триває активне лобіювання питання про те, чи можуть ці кошти витрачатись на озброєння, вироблене за межами ЄС.

Під час саміту європейських лідерів у четвер, 6 березня, кілька глав держав, у тому числі канцлер Німеччини Олаф Шольц, заявили, що ініціатива має бути відкритою для партнерів-однодумців, які не є членами ЄС.

“Для нас дуже важливо, щоб проєкти, які можуть бути підтримані в межах цієї ініціативи, були відкриті для країн, які не є членами Європейського Союзу, але тісно співпрацюють із ним, таких як Велика Британія, Норвегія, Швейцарія або Туреччина”, – сказав Шольц.

Однак президент Франції Еммануель Макрон, який давно підтримує посилення європейської автономії та стимулювання внутрішнього промислового виробництва, заявив, що “витрати не повинні йти на нові готові комплекти, які знову будуть неєвропейськими”.

Щодо прогалин у критично важливих для Європи можливостях — включаючи протиповітряну оборону, удари на великі відстані й розвідку тощо — “метод полягає в тому, щоб визначити найкращих бізнесменів і підприємства, які є у нас”, додав він.

Макрон також сказав, що кожній країні-члену ЄС буде запропоновано “переглянути замовлення, щоб зрозуміти, чи можуть європейські замовлення бути пріоритетними”.

Дипломати в Брюсселі занепокоєні, що ініціатива може зірватись через той самий аргумент, який вже понад рік затримує укладення угоди про Європейську програму оборонної промисловості — фонд із бюджетом 1,5 млрд євро з грантами на оборону. Ініціатива зупинилася цієї зими після того, як Париж почав вимагати обмежити частку коштів, яку можна витратити на компоненти з-поза меж ЄС, і заборонити продукцію із захистом інтелектуальної власності з третіх країн.

Високопосадовці Єврокомісії закликали тісно співпрацювати з Парижем, Берліном та іншими столицями ЄС, аби переконатися, що ініціативу не заблокують, коли її винесуть на затвердження.

“Над цим потрібно ще багато працювати. Тиждень тому його (проєкту – ред.) ще не існувало, а зараз він має бути готовий менш ніж за два тижні. Доведеться шукати компроміси”, – сказав один із чиновників ЄС.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що кредити, які будуть спрямовані на сім ключових напрямків, включаючи протиповітряну і протиракетну оборону, артилерію і безпілотники, “допоможуть країнам-членам об’єднати попит і купувати разом”, а також забезпечити “негайне надання військового обладнання для України”.

На уряд Польщі, який наразі головує в ЄС тиснуть, аби якнайшвидше укласти угоду. Ініціативу можна схвалити більшістю з 27 країн ЄС, але участь Франції вважається важливою.

“Ми перебуваємо на етапі, коли це потрібно вирішити заради швидкості, а не досконалості. Але якщо було складно проштовхнути 1,5 млрд євро через заперечення Франції, то як ми повинні зробити це зі 150 млрд євро?”, – сказав дипломат ЄС, який брав участь у переговорах.

Члени Республіканської партії США починають закликати американського президента Дональда Трампа скасувати розпорядження про припинення військової та розвідувальної допомоги України.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна закликав європейських партнерів посилити підтримку України, щоб компенсувати призупинення військової допомоги з боку США.
У той час, як Трамп призупиняє військову допомогу, Україна постає перед новими викликами. Попри війну, країна розвиває власний оборонний потенціал, проте повністю компенсувати американську підтримку неможливо.