Галущенка взяли під варту з можливістю внесення застави у 200 млн
Джерело: ЦПК
17 лютого Вищий антикорупційний суд взяв під варту колишнього міністра енергетики Германа Галущенка із правом внесення застави у 200 млн грн.
Рішення ухвалив слідчий суддя Віктор Ногачевський.
Натомість прокурор САП просив визначити заставу у 425 млн грн.
Тоді як сам ексміністр просив не більше 30 мільйонів, повідомляло “Радіо свобода”.
Як зазначається, у разі внесення застави Галущенко повинен буде дотримуватись таких обовʼязків:
- не відлучатись з Києва та Київської області;
- повідомляти про зміну місця проживання;
- утримуватись від спілкування із Міндічем, Цукерманом, Миронюком, Басовим та іншими підозрюваними у справі «Мідас»;
- здати закордонний паспорт;
- носити електронний браслет.
Германа Галущенка затримали прямо у потязі вночі 15 лютого. Вже наступного дня йому повідомили про підозру в легалізації коштів викрадених на захисті енергетики країни в межах справи “Мідас”.
За даними детективів, у лютому 2021 року на острові Ангілья (заморська територія Великої Британії) за ініціативи учасників організації створили фонд для залучення приблизно 100 млн доларів “інвестицій”. Його очолив знайомий фігурантів – громадянин Сейшельських Островів і Сент-Кітс і Невіс, який надавав послуги з легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Серед інвесторів, за версією слідства, була і родина підозрюваного.
Щоб приховати його участь, на Маршаллових Островах зареєстрували дві компанії та включили їх до структури трасту в Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами оформили колишню дружину і чотирьох дітей посадовця. Після цього компанії придбали акції фонду, а учасники організації почали перераховувати кошти на його рахунки у трьох банках Швейцарії.
Зібрані в Україні та за міжнародною правовою допомогою матеріали свідчать, що під час перебування посадовця на посаді через довірену особу на прізвисько “Рокет” організація отримала понад 112 млн доларів готівкою від незаконної діяльності в енергетичній сфері. Гроші легалізовували через фінансові інструменти, зокрема криптовалюту та інвестування у фонд.
Слідство встановило, що на рахунки фонду, пов’язані з родиною підозрюваного, надійшло понад 7,4 млн доларів. Окрім цього, ще понад 1,3 млн швейцарських франків і 2,4 млн євро родина отримала готівкою та прямими переказами у Швейцарії.
Частину коштів використали для оплати навчання дітей у швейцарських закладах, іншу розмістили на рахунках колишньої дружини. Решту поклали на депозит, з якого родина отримувала додатковий дохід і витрачала його на власні потреби.
15 лютого 2026 року під час спроби виїхати з України колишнього посадовця затримали детективи НАБУ. Йому повідомили про підозру за ч. 2 ст. 255 та ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України.
Розслідування триває. У межах справи правоохоронці співпрацюють із компетентними органами 15 країн.
- Під час спроби перетину державного кордону детективи НАБУ затримали колишнього міністра енергетики в межах справи “Мідас”.
- 16 лютого слідчий суддя ВАКС Віктор Ногачевський розглянув скаргу захисту ексміністра енергетики Германа Галущенка щодо затримання.
- Представник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) заявив, що ексміністр юстиції Герман Галущенко особисто погоджував, у якій камері СІЗО перебуватиме затриманий детектив НАБУ Руслан Магамедрасулов.
У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.