Газлайтинг як форма психологічної маніпуляції в родині: як виявити та зупинити

Робін Стерн та Марк Брекет — переклад Букв

Газлайтинг – це форма психологічної маніпуляції, метою якої є змусити жертву сумніватися в адекватності свого сприйняття навколишньої дійсності, ставлячи під сумнів власну пам’ять та розсудливість. Чому люди, які вас люблять, намагаються звести вас з розуму і змушують сумніватися стосовно власного сприйняття реальності?

Сімейна підтримка допомагає багатьом людям, але багато хто і страждає через психологічні маніпуляції в родині, а саме – через газлайтинг.

Газлайтинг – це повторювана психологічна маніпуляція, коли одна людина, газлайтер, нав’язує іншим своє бачення реальності. Жертва, у такому випадку, вимушена пристосовуватися, сумнівається у своєму сприйнятті реальності, а іноді й у власному здоровому глузді.

Коли газлайтинг стає основою стосунків, це призводить до психологічної небезпеки. Такі родинні маніпуляції є руйнівними і їх важко прийняти. Чому люди, які вас люблять, хочуть звести вас з розуму або підірвати ваше сприйняття реальності?

Як лікарі та психологи-дослідники, ми чули про багато випадків газлайтингу в сім’ях. Ось кілька з них:

Після зустрічі зі своєю сестрою одна жінка часто відчувала почуття меншовартості, оскільки її сестра вела багатший спосіб життя та хизувалась ним. Ця жінка захоплювалася своєю сестрою і розповідала, що коли сестра принизливо оцінювала їжу, яку вона подавала, одяг, який вона носила, або друзів, з якими вона спілкувалась, вона починала сумніватися в правильності власних рішень і вважала, що не навчилася робити речі “правильно”.

Інший чоловік любив свого батька, який наодинці виховував трьох дітей після того, як його дружина померла від раку. Підростаючи, чоловік грав у хокей і ходив з татом на ігри. Хоча, будучи учнем середньої школи, чоловік був упевнений, що не хоче займатися студентським спортом, але його тато нагадував йому, як сильно він любить хокей і мріє побачити сина в команді коледжу. Чоловік почав сумніватися, думаючи, що, можливо, його батько правий. Можливо, він дійсно хотів грати в хокей.

Проявами газлайтингу може бути ваша турботлива тітка, яка “просто доглядає за вами”, або ваш батько, який “просто жартує”. Подібні маніпуляції можуть здаватися невинними, але газлайтинг є формою емоційного насильства.

Заведено вважати, що газлайтинг більше присутній в романтичних стосунках. Однак на динаміку взаємостосунків дорослих людей значною мірою впливають відносини, у яких людина виховувалася. Велика кількість людей зростає, патологічно пристосовуючись до інших та відкидаючи частинку себе. Сумніви у власному сприйнятті реальності часто замасковані під співпрацю з батьками чи опікунами.

Ті самі люди, які навчають вас, які люблять вас і піклуються про вас, також можуть стати тими, хто намагається отримати контроль над вами, навіть якщо роблять це ненавмисно.

Те, що вони говорять або не говорять, формує те, що ви говорите собі. Ми знову і знову чуємо: ти занадто товстий або худий, занадто високий або низький, у тобі занадто багато чоловічого або жіночого. Незабаром ми в це віримо.

Який вигляд має газлайтинг у родині

як влада: “Я твоя мати і кажу тобі…”
як контроль: “Твоєму другу заборонено приходити сюди. Ви коли-небудь думали, що, можливо, ви просто невдаха, як і решта ваших друзів?”
як впевненість: “Вибачте! Думаю, що у мене набагато більше досвіду”.
як повторення: “Скільки разів я маю сказати, який ти ледачий, перш ніж ти нарешті змінишся?”

Які почуття викликає газлайтинг

почуття приниження: “Чому тобі так потрібна машина? Ти знаєш, що в школі нікого не хвилює, як ти туди приїдеш”.
почуття дестабілізації: “Я ніколи цього не казав. Ти вигадуєш, бо ти такий брехун”.
почуття применшення: “Що у тебе за проблема? Тобі потрібно перестати бути таким чутливим”.
почуття нападу: “Ти просто не вмієш думати! Ти не можеш прийняти навіть просте рішення”.

Як перестати бути жертвою газлайтингу

У більшості випадків немає легкого виходу з родини або ціна виходу надто висока. Ми часто опиняємось у конфліктній ситуації. Ми любимо членів нашої родини та з радістю проводимо час з ними, але у цих стосунках часто є ознаки газлайтингу.

Якщо ви не хочете розривати стосунки, ось декілька порад стосовно того, що ви можете зробити:

Перевіряйте та поважайте свої почуття. Вони важливіші за те, хто правий, а хто – ні.
Визнайте цю маніпуляцію газлайтингом – хоча б для самого себе.
Визначте тригери. Слідкуйте за тим, коли виникає маніпуляція (наприклад, через гроші чи ваш спосіб життя), і уникайте цієї теми. Наприклад, ви можете сказати: “Я б не хотів вести цю розмову зараз”.
Відмова від боротьби за владу. Скажіть: “Нам потрібно навчитися не погоджуватися” або “Це не та розмова, яку я хочу зараз вести”.
Якщо ви маєте силу це зробити, поговоріть з тим, хто маніпулює вами. Запишіть кілька останніх розмов і зверніть увагу, коли маніпулятор починає звинувачувати вас або підривати ваше сприйняття реальності. Скажіть наступне: “Я вважаю, що між нами існують маніпулятивні стосунки. Коли я розмірковую про наші розмови, я помічаю, що вони повертаються до…” і наведіть приклад.
Подумайте, що б ви порадили своєму найкращому другові зробити, щоб залишити або обмежити маніпулятивні стосунки, і використайте цю стратегію для себе.
Будьте активними щодо обмеження спільного часу, навіть якщо маніпулятор змінює поведінку.
Будьте добрим, але твердим, коли маніпулятор переходить межу. Наприклад: “Я ціную те, що ти дбаєш про мене, але я не хочу про це говорити”.
Пам’ятайте, що ви не можете змінити чиюсь думку чи поведінку, окрім своєї власної, і вам, можливо, доведеться піти, якщо маніпуляції продовжуються.

Як визначити чи ви самі не є маніпулятором

У нашій роботі батьки ніколи не говорять нам, що вони хочуть маніпулювати реальністю своєї дитини та схилити її до думки, що з нею щось не так. З усім тим, це трапляється часто та іноді ненавмисно.

Якщо у вас є дитина, запитайте себе: чи визначаєте ви її бачення реальності? Щоб розпізнати, запобігти або покласти край вашій власній маніпулятивній поведінці, почніть із наступних кроків:

Усвідомте динаміку влади. Ви маєте батьківський авторитет. Проаналізуйте, якою владою ви володієте, і подумайте, як ви можете використовувати цю владу, щоб контролювати інших.
Намагайтеся більше рефлексувати. Якщо член родини каже, що йому неприємно чути те, що ви сказали, повірте йому. Проаналізуйте розмову у своїй голові, щоб знайти точку порозуміння.
Визначте свої тригери та не реагуйте на них. Визначте поведінку або події, які вас активізують. Нагадайте собі, що ви не повинні реагувати негайно.
Регулюйте свої емоції. Якщо ви відчуваєте злість, схвильованість або інші неприємні емоції, зробіть кілька глибоких вдихів. Перш ніж відповідати, створіть простір для більш ретельного обмірковування ситуації. Якщо необхідно, відійдіть або скористайтеся іншою стратегією регулювання, яка вам підходить, як-от розмова із самим собою або звернення до інших за порадою чи підтримкою.