Генштаб підтвердив ураження одного з найбільших НПЗ Росії
Джерело: Генштаб/Telegram
У ніч на 26 березня Сили оборони здійснили ураження по Кірішському нафтопереробному заводу у Ленінградській області РФ. На території підприємства виникла пожежа, зокрема загорілися установки первинної переробки нафти та резервуари.
У ніч на 26 березня підрозділи Сил оборони України завдали ураження по Кірішському нафтопереробному заводу (м. Кіріші, Ленінградська обл., РФ). За попередньою інформацією, виникла пожежа на території підприємства – займання установок первинної переробки нафти і двох резервуарів, – зазначили у повідомленні.
Результат ураження та масштаби збитків нині уточнюються.
Кірішський НПЗ входить до трійки найбільших нафтопереробних заводів Росії. Завод має встановлену потужність переробки близько 20–21 млн тонн нафти на рік. На підприємство припадає понад 6% від загального обсягу всієї нафтопереробки РФ.
Потужності заводу використовуються для виробництва широкої номенклатури нафтопродуктів, зокрема пального, що застосовується для забезпечення потреб збройних сил РФ.
Сили оборони України продовжать системні заходи зі зниження воєнно-економічного потенціалу РФ та зменшення можливостей забезпечення окупаційних військ. Удари триватимуть до повної відмови країни-терориста від збройної агресії проти України, – наголоси у повідомленні.
За оцінками Reuters, основаних на ринкових даних, не менше 40% експортних потужностей РФ з видобутку нафти зупинено після атак українських БпЛА, атаки на масштабний трубопровід та захоплення танкерів.
В агентстві зауважили, що така зупинка – найсерйозніше порушення постачань нафти в сучасній історії Росії, яке зачепило РФ у той час, коли ціни на нафту перевищують 100 доларів за барель через війну в Ірані.
Видобуток нафти – одне з основних джерел доходу державного бюджету РФ і має центральне значення для економіки Росії.
У березні Україна активізувала атаки БпЛА на російську інфраструктуру з нафти та пального, вразивши всі три масштабні російські нафтоекспортні порти, зокрема Новоросійськ, Приморськ та Усть-Лугу.
За оцінками Reuters, після атаки 25 березня було зупинено близько 40% російських потужностей з експорту сирої нафти або 2 млн барелів на добу. Це включає порти Приморськ та Усть-Луга, а також нафтопровід “Дружба”.
Україна також атакувала нафтоперекачувальні станції та НПЗ. Україна наполягає, що мета таких атак – зменшити доходи РФ від нафти та газу і, відтак, послабити військову міць Росії.
За даними медіа, основні російські експортні термінали Приморськ та Усть-Луга призупинили відвантаження сирої нафти та нафтопродуктів після масованої атаки українських дронів.
- Уночі 14 березня підрозділи Сил оборони України завдали ураження по об’єктах військової та логістичної інфраструктури противника на території Росії.
- Сили оборони уразили інфраструктуру військового аеродрому “Майкоп” (Республіка Адигея, РФ).
- У межах послідовних заходів зі зниження наступального та воєнно-економічного потенціалів російського агресора підрозділи Сил оборони продовжують завдавати ураження по важливих логістичних об’єктах ворога в глибині його території та на ТОТ України.
- Уночі 21 березня Сили оборони уразили об’єкти Саратовського нафтопереробного заводу у Саратовській області РФ.
- Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про нові ураження ворожих об’єктів на тимчасово окупованих територіях.
Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.