Генштаб повідомив про три найскладніших напрямки на фронті
Джерело: зведення Генштабу
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 4 лютого. З початку доби відбулося 80 бойових зіткнень. Найгарячішою була ситуація на Покровському, Торецькому напрямках та на Курщині.
На Харківському напрямку ворог атакував неподалік Вовчанська, завдав авіаудару по Козачій Лопані.
На Куп’янському напрямку ворог протягом дня шість разів намагався просунутися до наших позицій неподалік Загризового, Петропавлівки та Лозової.
На Лиманському напрямку ворог двічі атакував в районах Ямполівки та Діброви. Наші воїни зупинили всі атаки загарбників.
На Краматорському напрямку наші оборонці відбили шість атак противника в районах Часового Яру, Ступочок та Предтечиного.
На Торецькому напрямку ворог провів десять наступальних дій на позиції наших військ в районах Торецька та Щербинівки. Авіація противника завдала удару по Костянтинівці.
Від початку доби ворог 32 рази намагався вклинитися в нашу оборону на Покровському напрямку в районах Миролюбівки, Променя, Котлиного, Удачного, Успенівки, Андріївки та Дачного. Наші підрозділи відбили 28 атак, чотири боєзіткнення триває дотепер.
На Новопавлівському напрямку за сьогоднішній день українські воїни відбили дві атаки російської армії в районі Розливу та Зеленівки.
На Гуляйпільському напрямку три атаки загарбників відбиті українськими оборонцями поблизу Новосілки. Також ворог завдав авіаційних ударів по Гуляйполю та Новополю.
На Оріхівському напрямку наші захисники успішно відбили одну спробу ворога просунутися вперед в районі населеного пункту Новоданилівка.
На Курському напрямку українські захисники відбили 11 ворожих атак. Крім того, ворог завдав 46 авіаційних ударів, скинувши 67 КАБів, шість разів застосовував некеровані авіаційні ракети, здійснив 365 артилерійських обстрілів позицій наших військ та населених пунктів.
На Сіверському та Придніпровському напрямках противник активних дій не проводив.
Сьогодні за ефективну та професійну бойову роботу слід відзначити воїнів 118-ї окремої механізованої бригади та 126-ї окремої бригади територіальної оборони, які ефективно знищують ворога, завдають йому непоправних втрат в живій силі та техніці, — відзначили у Генштабі.
- Триває 1077-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 842 тисячі осіб.
- За даними Генерального штабу ЗСУ, в січні армія РФ зазнала значних безповоротних і санітарних втрат особового складу – 48 240 військових. Умовно, це чисельність понад трьох мотострілецьких дивізій росармії. За весь період широкомасштабного вторгнення РФ більше було лише в грудні 2024 року – 48 670 військових.
- Верховна представниця Євросоюзу з закордонних справ Кая Каллас заявила, що трибунал для лідера РФ Володимира Путіна працюватиме, навіть якщо президент США Дональд Трамп досягне мирних переговорів з господарем Кремля щодо України.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала телефонну розмову президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єра Норвегії Йонаса Гара Стере з главою РФ Володимиром Путіним, пояснивши, що такі контакти мають бути узгоджені з європейськими партнерами.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.