Генштаб заперечив інформацію про заборону військовим давати інтерв’ю і виступати публічно
Джерело: Генштаб ЗСУ
У Генеральному штабі Збройних сил України заявили, що інформація про нібито існування документів, які забороняють військовослужбовцям публічні виступи, інтерв’ю та заяви, не відповідає дійсності.
“Заяви щодо існування якихось розпорядчих документів Головнокомандувача або Генерального штабу Збройних Сил України, які начебто забороняють військовослужбовцям публічні виступи, інтерв’ю та заяви, не відповідають дійсності”, – йдеться у заяві.
Там зауважили, що ЗСУ у своїй діяльності керуються відповідними нормативно-правовими актами. Так, щодо питань взаємодії з медіа є наступні основні керівні документи:
- наказ Міністерства оборони України від 20.12.2023 №763 (зі змінами) “Про додаткові заходи з виконання завдань державної інформаційної політики у сфері оборони в особливий період та в умовах надзвичайного або воєнного стану”;
- наказ Головнокомандувача ЗСУ від 03.03.2022 року №73 (зі змінами) “Про організацію взаємодії між Збройними Силами України, іншими складовими сил оборони та представниками медіа на час дії правового режиму воєнного стану”.
У відомстві заявили, що за необхідності, з метою забезпечення належного виконання вимог вказаних наказів, уточнення окремих аспектів щодо комунікаційної діяльності, у війська направляються відповідні розпорядження, доручення тощо.
“Так, одне з останніх таких розпоряджень стосувалося виключно поширення інформації щодо змін оперативної обстановки в районах бойових дій у медіа, на офіційних сторінках у соцмережах тощо. Йдеться насамперед про безпеку застосування військ (сил) та інформаційну безпеку. Заборон військовослужбовцям на взаємодію з медіа, публічні виступи, інтерв’ю чи заяви у розпорядженні не містилося”, – йдеться у заяві.
- Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді відповів на звинувачення щодо репресій проти військових, зокрема тих, які беруть участь у протестах.
- Начальниця медичної служби “Ульф” батальйону “Вовки Да Вінчі” Аліна Михайлова заявила, що військове командування розшукувало Дмитра Козятинського – ветерана, який закликав до протестів проти звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони.
Україна отримала майже 8 млрд євро від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Це найбільший одноразовий транш за всю історію програми.
У ніч проти 20 листопада Росія здійснила один із наймасованіших ударів по Україні, випустивши понад 110 ракет і більш ніж 400 ударних безпілотників. Унаслідок атаки загинули восьмеро людей, майже 30 отримали поранення. Під ударом опинилися енергетична інфраструктура, залізниця, мости та житлові будинки.
На Прикарпатті сталися одразу дві автопригоди: спочатку поїзд зіткнувся з автомобілем, а потім екіпаж поліції, який виїхав на цей виклик, потрапив у ДТП.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що 20 листопада на території країни впали три російські об’єкти – дві ракети та реактивний безпілотник.
Уранці 20 листопада російський безпілотник, попередньо типу FPV, влучив у будинок другого президента України Леоніда Кучми в селі Чайкине Новгород-Сіверської громади на Чернігівщині.