Глава Мін’юсту: мобілізовані засуджені нестимуть службу у штурмових підрозділах

Джерело: Денис Малюська в етері телемарафону

27 травня міністр юстиції України Денис Малюська повідомив, що мобілізовані засуджені нестимуть службу у штурмових підрозділах.

Це будуть штурмові підрозділи. Поки що підрозділи складаються виключно з осіб, які відбували покарання. Тобто це монолітні підрозділи без змішування з іншими військовослужбовцями, – пояснив Малюська.

Міністр уточнив, що нині мобілізовані особи не беруть участь у бойових діях, позаяк проходять підготовку. Однак, Малюська допустив, що у майбутньому засудженими можуть укомплектовувати звичайні підрозділи.

Наразі у межах мобілізації звільнено 613 засуджених для штурмових бригад.

Раніше командир 2-го штурмового батальйону 3-ї ОШБр Дмитро Кухарчук заявив, що українська армія потребує поповнення, інакше не буде України. 27 травня Кухарчук повідомив, що доєднався до обговорення питання залучення засуджених до оборони країни.

Що обʼєднує командира 2 штурмового, Міністра Юстиції Дениса Малюську, його заступницю Олену Висоцьку, народного депутата Олександра Качуру і голову «Support 3 штурмова» Олега Петренко?
Правильно! – Тюрми.
Дякую за конструктив, — написав командир.

21 травня заступниця міністра юстиції Олена Висоцька поінформувала, що станом на сьогодні вже понад три тисячі засуджених подали заяви на службу у ЗСУ.

Більш як три тисячі осіб. Так і прогнозували до прийняття цього закону. Не можна стверджувати, що всі 20 тисяч, про яких ми згадували як потенціал, приєднаються. Тому що у попередніх опитувань близько 4,5 тисячі виявили бажання. Зараз ця цифра коливатиметься, — відзначила Висоцька.

Як зауважила представниця відомства, визначальним у законі щодо мобілізації в’язнів є “бажання і мотивація” самого засудженого укласти контракт зі Збройними силами й у такий спосіб отримати умовно-дострокове звільнення.

Нині Мін’юст розпочав роботу над тим, щоб раніше засуджені, котрі виявили бажання служити у війську, склали відповідні заяви. Частина з них вже проходять військово-лікарські комісії та знайомляться з командирами. Командири дають згоду стосовно конкретної особи, після чого Мін’юст передає матеріали до суду.

Раніше очільник Мін’юсту Денис Малюська розповів, скількох ув’язнених українців можуть мобілізувати для боротьби з російськими окупантами.

За словами міністра, він підтримує ухвалений парламентарями законопроєкт про мобілізацію ув’язнених. Щобільше, Малюська вважає, що мобілізувати до війська можна і тих, хто засуджений за вбивство.

На запитання про те, скількох в’язнів та раніше судимих можна мобілізувати – беручи до уваги їх вік та стан здоров’я – міністр відповів, що мовитись може про 10 000-20 000 осіб.

Так, десять-двадцять тисяч. Точно не більше. Але знову ж таки, питання в підходах. Я говорю цифри абсолютно не прораховані, тому що в залежності від кожного сценарію кількість буде різна, – пояснив Малюська.

Він також визнав, що мобілізація ув’язнених в Україні матиме паралель з тим, як на війну вербували засуджених у Росії. Однак, наголосив міністр, росіяни кидали в’язнів у бій без підготовки і вони буди “просто м’ясом”.

В Україні ж, переконує Малюська, буде по-іншому, оскільки ув’язнені підписуватимуть контракт з ЗСУ.

Народні обранці на засіданні ВР 9 травня в цілому прийняли проєкт закону № 10379, який збільшує штрафи для військовозобов’язаних осіб, які ухиляються від мобілізації.
18 травня в Україні почав діяти оновлений закон про мобілізацію.
Міноборони України запускає мобільний застосунок “Резерв+” для військовозобов’язаних, призовників та резервістів, в якому чоловіки призовного віку зможуть оновити свої дані.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.