Глава Мін’юсту: мобілізовані засуджені нестимуть службу у штурмових підрозділах
Джерело: Денис Малюська в етері телемарафону
27 травня міністр юстиції України Денис Малюська повідомив, що мобілізовані засуджені нестимуть службу у штурмових підрозділах.
Це будуть штурмові підрозділи. Поки що підрозділи складаються виключно з осіб, які відбували покарання. Тобто це монолітні підрозділи без змішування з іншими військовослужбовцями, – пояснив Малюська.
Міністр уточнив, що нині мобілізовані особи не беруть участь у бойових діях, позаяк проходять підготовку. Однак, Малюська допустив, що у майбутньому засудженими можуть укомплектовувати звичайні підрозділи.
Наразі у межах мобілізації звільнено 613 засуджених для штурмових бригад.
Раніше командир 2-го штурмового батальйону 3-ї ОШБр Дмитро Кухарчук заявив, що українська армія потребує поповнення, інакше не буде України. 27 травня Кухарчук повідомив, що доєднався до обговорення питання залучення засуджених до оборони країни.
Що обʼєднує командира 2 штурмового, Міністра Юстиції Дениса Малюську, його заступницю Олену Висоцьку, народного депутата Олександра Качуру і голову «Support 3 штурмова» Олега Петренко?
Правильно! – Тюрми.
Дякую за конструктив, — написав командир.
21 травня заступниця міністра юстиції Олена Висоцька поінформувала, що станом на сьогодні вже понад три тисячі засуджених подали заяви на службу у ЗСУ.
Більш як три тисячі осіб. Так і прогнозували до прийняття цього закону. Не можна стверджувати, що всі 20 тисяч, про яких ми згадували як потенціал, приєднаються. Тому що у попередніх опитувань близько 4,5 тисячі виявили бажання. Зараз ця цифра коливатиметься, — відзначила Висоцька.
Як зауважила представниця відомства, визначальним у законі щодо мобілізації в’язнів є “бажання і мотивація” самого засудженого укласти контракт зі Збройними силами й у такий спосіб отримати умовно-дострокове звільнення.
Нині Мін’юст розпочав роботу над тим, щоб раніше засуджені, котрі виявили бажання служити у війську, склали відповідні заяви. Частина з них вже проходять військово-лікарські комісії та знайомляться з командирами. Командири дають згоду стосовно конкретної особи, після чого Мін’юст передає матеріали до суду.
Раніше очільник Мін’юсту Денис Малюська розповів, скількох ув’язнених українців можуть мобілізувати для боротьби з російськими окупантами.
За словами міністра, він підтримує ухвалений парламентарями законопроєкт про мобілізацію ув’язнених. Щобільше, Малюська вважає, що мобілізувати до війська можна і тих, хто засуджений за вбивство.
На запитання про те, скількох в’язнів та раніше судимих можна мобілізувати – беручи до уваги їх вік та стан здоров’я – міністр відповів, що мовитись може про 10 000-20 000 осіб.
Так, десять-двадцять тисяч. Точно не більше. Але знову ж таки, питання в підходах. Я говорю цифри абсолютно не прораховані, тому що в залежності від кожного сценарію кількість буде різна, – пояснив Малюська.
Він також визнав, що мобілізація ув’язнених в Україні матиме паралель з тим, як на війну вербували засуджених у Росії. Однак, наголосив міністр, росіяни кидали в’язнів у бій без підготовки і вони буди “просто м’ясом”.
В Україні ж, переконує Малюська, буде по-іншому, оскільки ув’язнені підписуватимуть контракт з ЗСУ.
- Народні обранці на засіданні ВР 9 травня в цілому прийняли проєкт закону № 10379, який збільшує штрафи для військовозобов’язаних осіб, які ухиляються від мобілізації.
- 18 травня в Україні почав діяти оновлений закон про мобілізацію.
- Міноборони України запускає мобільний застосунок “Резерв+” для військовозобов’язаних, призовників та резервістів, в якому чоловіки призовного віку зможуть оновити свої дані.
У Корюківському районі Чернігівської області російські війська вдарили по важливому енергооб’єкту.
У Києві міністр оборони Денис Шмигаль провів зустріч із віцепрем’єр-міністром і міністром оборони Хорватії Іваном Анушичем, висловивши вдячність за 13 пакетів військової допомоги на понад €200 млн.
Глава РФ Володимир Путін підписав закон про денонсацію міжурядової угоди зі США стосовно утилізації збройового плутонію та протоколів до цієї угоди. Договір передбачав, що США та РФ ліквідують по 34 тонни начинки для ядерних ракет, котру визнали зайвою для військових цілей.
Російська влада оголосила режим надзвичайної ситуації після двох атак українських військ по греблі Бєлгородського водосховища.
У Польщі тимчасово заарештували двох громадян України віком 32 і 34 років за шпигунство на користь іноземної розвідки. Згідно з даними слідства, вони здійснювали свою діяльність щонайменше з травня 2023 року.