Глава Мін’юсту: мобілізовані засуджені нестимуть службу у штурмових підрозділах
Джерело: Денис Малюська в етері телемарафону
27 травня міністр юстиції України Денис Малюська повідомив, що мобілізовані засуджені нестимуть службу у штурмових підрозділах.
Це будуть штурмові підрозділи. Поки що підрозділи складаються виключно з осіб, які відбували покарання. Тобто це монолітні підрозділи без змішування з іншими військовослужбовцями, – пояснив Малюська.
Міністр уточнив, що нині мобілізовані особи не беруть участь у бойових діях, позаяк проходять підготовку. Однак, Малюська допустив, що у майбутньому засудженими можуть укомплектовувати звичайні підрозділи.
Наразі у межах мобілізації звільнено 613 засуджених для штурмових бригад.
Раніше командир 2-го штурмового батальйону 3-ї ОШБр Дмитро Кухарчук заявив, що українська армія потребує поповнення, інакше не буде України. 27 травня Кухарчук повідомив, що доєднався до обговорення питання залучення засуджених до оборони країни.
Що обʼєднує командира 2 штурмового, Міністра Юстиції Дениса Малюську, його заступницю Олену Висоцьку, народного депутата Олександра Качуру і голову «Support 3 штурмова» Олега Петренко?
Правильно! – Тюрми.
Дякую за конструктив, — написав командир.
21 травня заступниця міністра юстиції Олена Висоцька поінформувала, що станом на сьогодні вже понад три тисячі засуджених подали заяви на службу у ЗСУ.
Більш як три тисячі осіб. Так і прогнозували до прийняття цього закону. Не можна стверджувати, що всі 20 тисяч, про яких ми згадували як потенціал, приєднаються. Тому що у попередніх опитувань близько 4,5 тисячі виявили бажання. Зараз ця цифра коливатиметься, — відзначила Висоцька.
Як зауважила представниця відомства, визначальним у законі щодо мобілізації в’язнів є “бажання і мотивація” самого засудженого укласти контракт зі Збройними силами й у такий спосіб отримати умовно-дострокове звільнення.
Нині Мін’юст розпочав роботу над тим, щоб раніше засуджені, котрі виявили бажання служити у війську, склали відповідні заяви. Частина з них вже проходять військово-лікарські комісії та знайомляться з командирами. Командири дають згоду стосовно конкретної особи, після чого Мін’юст передає матеріали до суду.
Раніше очільник Мін’юсту Денис Малюська розповів, скількох ув’язнених українців можуть мобілізувати для боротьби з російськими окупантами.
За словами міністра, він підтримує ухвалений парламентарями законопроєкт про мобілізацію ув’язнених. Щобільше, Малюська вважає, що мобілізувати до війська можна і тих, хто засуджений за вбивство.
На запитання про те, скількох в’язнів та раніше судимих можна мобілізувати – беручи до уваги їх вік та стан здоров’я – міністр відповів, що мовитись може про 10 000-20 000 осіб.
Так, десять-двадцять тисяч. Точно не більше. Але знову ж таки, питання в підходах. Я говорю цифри абсолютно не прораховані, тому що в залежності від кожного сценарію кількість буде різна, – пояснив Малюська.
Він також визнав, що мобілізація ув’язнених в Україні матиме паралель з тим, як на війну вербували засуджених у Росії. Однак, наголосив міністр, росіяни кидали в’язнів у бій без підготовки і вони буди “просто м’ясом”.
В Україні ж, переконує Малюська, буде по-іншому, оскільки ув’язнені підписуватимуть контракт з ЗСУ.
- Народні обранці на засіданні ВР 9 травня в цілому прийняли проєкт закону № 10379, який збільшує штрафи для військовозобов’язаних осіб, які ухиляються від мобілізації.
- 18 травня в Україні почав діяти оновлений закон про мобілізацію.
- Міноборони України запускає мобільний застосунок “Резерв+” для військовозобов’язаних, призовників та резервістів, в якому чоловіки призовного віку зможуть оновити свої дані.
Сили оборони України забезпечили дотримання режиму припинення вогню під час гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області. Водночас російські війська використали цю паузу для зміцнення своїх позицій.
Російських спортсменів не пустять до Фінляндії у 2027 році, якщо повномасштабна війна проти України триватиме, заявила міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен. Найближчими днями глава відомства просуватиме необхідні для цього заходи.
Станом на 1 листопада у Києві не фіксували спалахів холери, дизентерії, черевного тифу та гепатиту А, заявили у міському центрі контролю та профілактики хвороб.
1 листопада президент Володимир Зеленський повідомив, що за жовтень російська армія втратила вбитими та важкопораненими 54 400 своїх військових, що стало рекордним показником від початку повномасштабного вторгнення Москви.
Протягом шести днів у районі окупованого Росією прифронтового міста Олешки не лунали постріли. Тисячі цивільних отримали перепочинок і можливість евакуюватися. Вирішальну роль у цьому міг відіграти Папа Римський Лев XIV, вважають журналісти.