Голова Європарламенту: «Підтримка України – не альтруїзм, а жорстка політика безпеки»
Джерело: Bild
Саміт Євросоюзу завершився різким конфліктом після того, як прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив проти нових фінансових заходів підтримки України та додаткових санкцій проти Росії. За словами учасників зустрічі, таке рішення викликало обурення у більшості лідерів ЄС.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав позицію Будапешта проявом “грубої нелояльності”, а голова Європейської ради Антоніу Кошта заявив про неприпустимий шантаж з боку Угорщини.
Голова Європарламенту Роберта Мецола, коментуючи ситуацію, заявила, що ЄС вже неодноразово переживав кризи й щоразу виходив із них сильнішим.
Я не сумніваюся, що цього разу буде так само. Для нас підтримка України — це не альтруїзм, а жорстка політика безпеки, — зазначила вона.
Мецола акцентувала, що на тлі війни та зростання міжнародної напруженості європейським країнам необхідно зберігати єдність.
Голова Європарламенту також визнала, що всередині ЄС посилюються політичні розбіжності, зокрема щодо міграції та співпраці з правими партіями.
Ми повинні спробувати об’єднати проєвропейські сили, які дійсно хочуть запропонувати правильні рішення для людей. Минулими роками ми цього не робили, — додала Мецола.
Водночас вона наголосила, що стосунки зі США, попри очевидні розбіжності, повинні зберігатися, адже трансатлантична співпраця залишається ключовим для безпеки Європи.
Зауважимо, саміт лідерів Європейського Союзу, котрий мав бути присвячений розвитку економіки, перетворився на арену гострого протистояння через позицію Угорщини. Прем’єр-міністр Віктор Орбан підтвердив своє “ні” щодо виділення Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро.
Окрім фінансової допомоги, Будапешт продовжує блокувати 20-й пакет санкцій проти Росії, націлений на енергетику, банківський сектор та послуги агресора. За словами дипломатів ЄС, Орбан поєднав ці два питання, використовуючи їх як важіль тиску в нафтовій суперечці щодо трубопроводу “Дружба”.
Виступаючи перед лідерами ЄС, Орбан відкидав будь-які звинувачення у тому, що його деструктивна позиція пов’язана з парламентськими виборами в Угорщині, які призначені на 12 квітня. Він назвав такі припущення “абсолютно безпідставними”. Угорський лідер звинуватив колег у тому, що вони ставлять інтереси України вище за інтереси країн-членів ЄС.
Ви дбаєте про Україну більше, ніж про Угорщину, – заявив він, назвавши фінансове протистояння “екзистенційним питанням” для Будапешта.
Орбан акцентував, що його згода на грудневий пакет допомоги базувалася на зобов’язаннях, які на той момент виконувалися.
Я дотримав свого слова, оскільки на момент ухвалення рішення в грудні щодо кредиту Україні трубопровід “Дружба” працював, — заявив він під час закритих переговорів.
Наразі дискусії щодо кредиту та санкцій офіційно завершені безрезультатно. Високопосадовці ЄС визнають, що найбільш ймовірним сценарієм є пауза у переговорах до завершення угорських виборів.
- Уряд Угорщини ухвалив рішення заборонити в’їзд до країни та Шенгенської зони трьом громадянам України через нібито погрози прем’єр-міністру Віктору Орбану.
- За даними медіа, віцепрезидент США Джей Ді Венс планує відвідати Угорщину найближчими днями, щоб висловити підтримку прем’єр-міністру країни Віктору Орбану перед складними виборами.
- Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан офіційно підтвердив, що блокуватиме надання Україні фінансової допомоги від Євросоюзу в розмірі 90 мільярдів євро. Головною умовою розблокування коштів Будапешт називає відновлення транзиту російської нафти через українську територію.
Адміністрація Трампа намагається домогтися від Києва припинення ударів по російській енергетичній інфраструктурі, погрожуючи заблокувати механізм закупівлі американського озброєння та обмін розвідданими, повідомляють європейські посадовці.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск після розмови з президентом Володимиром Зеленським наголосив, що нікому не вдасться зламати Україну в боротьбі проти російської агресії. Він також запевнив Київ у цілковитій підтримці з боку Польщі та Європи.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Київ та Москва домовилися про енергетичне перемир’я й “негайно” зупиняють удари по енергетичних об’єктах. Водночас глава України Володимир Зеленський повідомив Axios, що ця заява стала для нього несподіванкою.
11 жовтня президент США Дональд Трамп оголосив про початок енергетичного перемир’я між Україною та Росією. Мовляв, сторони погодилися припинити вогонь.
11 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова провести президентські вибори, якщо глава РФ Володимир Путін погодиться на перемир’я на 60 днів.