Гра під сирени: як повернути дитині спокій і здорові звички
Під час війни дитина може жити у режимі “насторожі” тижнями й місяцями. Сирени, укриття, переїзди, напруга дорослих поруч – все це відбивається на моральному стані малечі. Дитячий мозок переключається на виживання: увага “стрибає”, пам’ять підводить, а реакції стають різкішими.
У таких умовах психологічна стійкість стає частиною базової безпеки. Без неї дитині складніше вчитися, домовлятися з дорослими й відновлюватися після важких подій. І саме тому найкраще допомагають практичні формати: гра і творчість. У цій публікації ми розповідаємо, як такі підходи вже використовують для дітей в Україні і чому це спрацьовує.
Наука гри у боротьбі з дитячим стресом
Коли дитина в напрузі, абстрактні пояснення “чому щось треба зробити” рідко впливають на поведінку дитини. З боку це легко сплутати з лінощами чи неслухняністю, хоча часто це наслідки надмірного стресу. Натомість працюють короткі сценарії з правилами й повторенням. Саме тому гейміфікація може бути ефективною: вона перетворює правильний вибір на маленьку дію “просто зараз”.
Гра дає те, чого бракує зовнішньому світу: передбачуваність. У ній є рамка – правила, ролі, черга, початок і кінець. Дитина отримує короткий зрозумілий сценарій: “я знаю, що буде далі”. Це повертає відчуття керованості хоча б на маленькій ділянці життя. Також, у грі напруга “дозована”. Виклик ніби є, але він посильний. Такий режим переключає організм дитини зі стану “мені загрожує небезпека” у “я роблю щось цікаве”.

Користь гри можна бачити і у вимірюваних показниках стресу. У рандомізованому клінічному дослідженні з дітьми вивчали вплив неструктурованої гри на рівень кортизолу – це біомаркер фізіологічної стрес-реакції. Автори повідомили, що в підгрупі дітей 7-11 років після ігрових активностей рівень кортизолу знижувався. Іншими словами: гра потенційно може “гасити” стрес не лише психологічно, а й на рівні тіла.
Американська академія педіатрії пояснює: гра – не тільки розвага, а спосіб допомогти дитині пережити напругу. Коли у дітей мало безпечної гри й стабільних стосунків, стрес може сильніше “бити” по самоконтролю, увазі й здатності вчитися, а отже гра стає особливо потрібною саме в складні періоди. З іншого боку Центр розвитку дитини Гарвардського університета додає важливу деталь: найкращий “щит” від токсичного стресу – це підтримка дорослого поруч, і гра часто є найпростішим способом цю підтримку дати.
Як на практиці гра допомагає українським дітям
Особливо гостро потреба “заземлитися” відчувається у дітей з родин ВПО і тих, хто бачив війну ближче, ніж мала б бачити будь-яка дитина. Частина таких сімей знаходить прихисток і підтримку в ГО “Українські Мурахи”. На початку повномасштабного вторгнення “Мурахи” створила прихистки для внутрішньо переміщених осіб, більшість з яких – мами з дітьми, літні люди та люди з інвалідністю. З того моменту понад 2000 людей отримували тут можливість відновити повноцінне життя.

Організація має окремий напрям соціальної роботи з родинами ВПО. Наприклад, проводить відпочинкові ретрити для матерів, розваги та свята для дітей, та багато іншого. Наприклад, у межах проєкту “Канікули в горах” відбулося 10 кемпів для сімей загиблих воїнів для мам і дітей віком від 6 до 16 років. “Мурахи” враховують, що втрата батька – це спільна травма родини, і підтримки потребують і мати, і дитина.
“Ми переконані, що творчість та ігрові практики — це не просто дозвілля для дітей. Це інструмент відновлення, спосіб безпечного проживання емоцій і формування здорових звичок у період посттравматичного досвіду”, – розповідає Єлизавета Калінченко, координаторка проєктів відновлення “Канікули в горах” та менеджерка прихистків для переселенців “Мурашники”.
У кемпах діти поділені на вікові групи. Молодші діти потребують більше гри та образності, підлітки – простору для самовираження і глибших розмов. Щодня у дітей відбуваються психологічні воркшопи, де також часто використовується арт-терапія. Після таких занять психолог може делікатно поділитися з мамою спостереженнями про стан дитини “тут і зараз”, підказати, на що звернути увагу та як підтримати вдома. Особливо це важливо для молодших дітей, які не завжди можуть виразити словами, що вони відчувають.
Окрім психологічних практик, щодня проходять творчі майстер-класи. Діти малюють картини, працюють з фарбами, беруть участь у кулінарних майстер-класах, ліплять з глини посуд чи фігурки. “Один із дуже зворушливих моментів стався під час одного з останніх кемпів: діти власноруч створили світильники для мам, розфарбували їх, додали гірлянди – і в останній вечір подарували зі словами, що мама є їхнім світлом у темряві, – згадує Єлизавета Калінченко.

Бізнес – у грі
Підтримку таких ініціатив підсилюють і українські компанії. Наприклад, нещодавно маленькі підопічні “Мурах” отримали святкові подарунки від Nestlé у межах проєкту “Абетка Харчування” – набори для гри і творчості.
“Діти, які живуть у стресі та невизначеності, часто не можуть ‘зібратися’ тільки тому, що їм це пояснили. Їм потрібні прості й повторювані способи повернутися в більш спокійний стан. Ми поєднуємо безпечний простір, рутину, підтримку мами – з форматами, де дитина може грати, творити, взаємодіяти. Це допомагає зменшити напругу і повернутися до навчання та повноцінного контакту з дорослими. Ми раді, коли відповідальний бізнес долучається до таких практичних рішень і підсилює їх”, – пояснюють у ГО “Українські Мурахи”.
Для Nestlé це не перший кейс підтримки дітей із залученням ігрових механік та творчості. Проект Nestlé “Абетка Харчування” прямо будує навчання як гру у вибір: дитина умовно “збирає здорову тарілку”, проходить прості ситуації, отримує зрозумілий зворотний зв’язок. Персонажі Питайлик та Смачнюля перекладають складні речі дитячою мовою. З початком повномасштабної війни проєкт також запускав окремі ігри для використання в укриттях.

“Наша мета – допомогти дітям сформувати здорові харчові звички із раннього віку. Ми враховуємо особливості цієї вікової групи, тому будуємо навчання у простому та доступному форматі — через гру. Саме завдяки ігровим механікам, зрозумілим сценаріям і повторюваності діти легше сприймають інформацію та переносять ці знання у повсякденне життя”, – зазначають в Nestlé.
Кроки назустріч
Гра й творчість не “скасовують” війну і не роблять дитину невразливою. Але вони дають те, що зараз критично потрібно: коротку передбачуваність, дозовану напругу і відчуття контролю. Разом з ними до дітей повертаються здатність зосереджуватися, навчатися і тримати прості рутини.
Найкраща стратегія для дорослих – не шукати ідеальну “велику програму”, а тримати маленьку регулярність: щодня знаходити час на коротку гру або творче завдання разом. А коли дитині особливо важко – після обстрілів, переїзду, втрати звичного життя – такі прості повторювані практики стають тим самим “містком” назад до спокійнішого стану.
Генеральний штаб ЗСУ повідомив про ураження низки ключових об’єктів російської інфраструктури впродовж 1–2 червня.
У травні кількість ударів по російських нафтопереробних заводах досягла рекордного рівня, що посилило ризики скорочення переробки нафти та дефіциту пального в літній період.
1 червня 2025 року Служба безпеки України провела спецоперацію “Павутина”, під час якої було завдано ударів по стратегічній авіації Росії на чотирьох військових аеродромах.
У ніч на 1 червня російські безпілотники атакували Одесу. Один із БпЛА влучив у дев’ятиповерховий житловий будинок.
Глава найбільшої у світі компанії з утилізації суден “GMS Partnership” Аніл Шарма заявив, що значна частина підсанкційних нафтових танкерів перебуває у незадовільному технічному стані. У галузі попереджають про ризик масштабної аварії та розливу нафти.