ГУР провело кіберспецоперацію щодо «Росавіації»

Джерело: ГУР МОУ

Воєнна розвідка України здійснила кіберспецоперацію щодо “Росавіації” з’ясувавши, як санкції впливають на російську авіаційну сферу.

У ГУР наголосили, що успішно провели складну кіберспецоперацію, завдяки якій здобули великий обсяг закритих службових документів структурного підрозділу міністерства транспорту РФ – “Росавіації”.

Вказане відомство відповідає за безпеку польотів та фіксує всі надзвичайні випадки під час використання російської авіації.

Серед отриманих внаслідок зламу та проникнення у ворожі інформаційні системи даних ― перелік щодобових звітів “Росавіації” у масштабах всієї РФ за понад півторарічний період.

Проаналізувавши дані ГУР дійшло висновку, що сфера цивільної авіації РФ – на межі колапсу. Розвідники опублікували деякі задокументовані факти:

• Упродовж січня 2023 року в цивільній авіації Росії було зафіксовано 185 авіапригод. Близько третини кваліфіковано як інциденти різного рівня небезпеки. Лідером тут став російський ближньомагістральний літак “сухой superjet” ― 34 проблемні випадки.
• За перших 9 місяців 2023 року у РФ задокументували 150 випадків технічних несправностей літаків. За аналогічний період 2022 року зафіксовано 50 таких інцидентів. Отже, зростання небезпеки польотів в Росії зросло втричі.
• Найбільш проблемними місцями російської авіації залишаються двигуни та шасі, а також інші важливі елементи: гідросистеми, закрилки та програмне забезпечення.
• Держава-агресор має серйозні труднощі з обслуговуванням бортів із великим нальотом. Через брак потужностей та спеціалістів у Москві намагаються переорієнтувати обслуговування літаків на Іран, де відповідні роботи здійснюють “кустарно” ― без відповідної сертифікації.
• Станом на березень 2022 року, росіяни мали близько 820 цивільних бортів іноземного виробництва. І якщо на той час лише до 10% із них пройшли через несертифікований ремонт із застосуванням неавтентичних запчастин, то нині через такий “сервіс” прогнали вже майже 70% авіапарку.
• Гострий дефіцит запчастин призвів до так званого “авіаканібалізму”, коли одні літаки розбирають для ремонту інших. Згідно з оцінкою наявних даних до середини 2023 року в РФ пустили на “донорство” понад 35% повітряних суден.
• Більшість радянських літаків Ан-2, станом на зараз, не можуть відірватись від землі, оскільки двигуни до них вироблялись у Польщі, але через санкції їхнє постачання припинене.
• Лише впродовж січня 2023 року серед 220 суден “Airbus”, що є в Росії, зафіксовано 19 різних відмов. Зокрема, у 9-ти літаках, які використовує “Аерофлот”, зафіксовано 17 випадків задимлення.
• З 230 літаків “Boeing”, які використовуються в Росії, зафіксовано 33 технічні відмови тих чи інших систем літака.
• Не витримав умов російської експлуатації кожен сьомий бразильський “Embraer”, а їх у РФ налічується 21.

У ГУР додали, що ще у вересні 2022 року Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO) позначила Росію червоним кольором, разом з Ліберією та Бутаном, що свідчить про вкрай високий ризик для безпеки польотів.

“Аналіз характеру авіаційних інцидентів з отриманих документів вказує, що низка відмов, особливо пов’язаних з двигунами, шасі і механізацією крил, має системний характер. Тенденція свідчить ― сфера цивільної авіації у РФ перебуває у зоні серйозної турбулентності з високим ризиком зірватись у круте піке”, – повідомили розвідники.

У розвідці додали, що найбільш вразливими для Росії стали такі санкції Заходу як:

• заборона на постачання повітряних суден і запчастин до них;
• повна відмова в технічному обслуговуванні і наданні послуг;
• відмова в оновленні програмного забезпечення;
• затримання російських повітряних суден за кордоном;
• обмеження доступу до метеорологічної інформації для аеронавігації.

Розвідники резюмували, що Росія приховує від своїх громадян проблеми з цивільною авіацією, тим самим наражаючи їх на смертельну небезпеку.

• В Інституті вивчення війни зауважили, що Захід, ймовірно, готовий заборонити експорт точних верстатів і основних компонентів обладнання для виробництва зброї до Росії. Водночас у Росії готуються до відповідних обмежень, розробляючи відповідне імпортозаміщення.