Хвороба Альцгеймера може бути пов’язана не лише з мозком, а й з кишківником,

Джерело: “Геномне розмежування хвороби Альцгеймера у людей виявляє етіологію поза центральною нервовою системою” (medRxiv).

Хворобу Альцгеймера зазвичай пов’язують із мозком: погіршенням пам’яті, втратою нейронів і накопиченням білків, які порушують роботу нервових клітин. Однак нове дослідження показує, що перші механізми хвороби можуть бути пов’язані не тільки з мозком, а й з імунною системою всього організму.

Науковці провели масштабний аналіз генетичних даних і зіставили їх із активністю генів у різних тканинах. Вони вивчили до 40 типів периферичних тканин і близько 100 ділянок мозку, щоб зрозуміти, де саме проявляється генетичний ризик Альцгеймера.

Результати виявилися несподіваними. У мозку сильні сигнали ризику були обмеженими – їх стабільно знаходили лише в мікроглії, тобто імунних клітинах мозку. Натомість значно виразніші зв’язки виявили в імунних клітинах за межами центральної нервової системи.

Інакше кажучи, хвороба проявляється в мозку, але частина процесів, які підвищують ризик її розвитку, може починатися в інших системах організму.

Особливу увагу вчені звернули на так звані мієлоїдні клітини – це моноцити, макрофаги, дендритні клітини та нейтрофіли. Вони відповідають за запалення і захист організму від інфекцій, і саме в них генетичні фактори ризику Альцгеймера проявлялися найсильніше.

Також важливими виявилися тканини, які постійно контактують із зовнішнім середовищем, зокрема легені та травний тракт. Дослідники припускають, що саме тут генетична схильність може взаємодіяти з факторами довкілля інфекціями, забрудненням повітря, харчуванням або порушеннями обміну речовин.

Цікаво, що класичні ділянки мозку, які найбільше страждають при Альцгеймері – наприклад, кора та гіпокамп не показали такого сильного генетичного сигналу, як очікувалося. Це може означати, що місце, де хвороба проявляється, не обов’язково є місцем, де вона запускається.

Дослідники припускають, що Альцгеймер варто розглядати не лише як захворювання мозку, а як системний імунно-метаболічний процес. У такій моделі імунна система, обмін речовин і мозок взаємодіють між собою задовго до появи симптомів.

Окремо науковці визначили важливий віковий період – приблизно 55-60 років. Саме в цей час, за їхніми даними, в імунних клітинах може посилюватися активність генів, пов’язаних із ризиком Альцгеймера. Це важливо, адже саме в середньому віці в частини людей можуть починатися ранні зміни, які згодом переходять у легкі когнітивні порушення, а потім – у деменцію. Тому цей період може бути ключовим для раннього втручання, ще до незворотного пошкодження мозку.

Дослідження також пов’язує ризик Альцгеймера з імунною активацією та порушеннями ліпідного обміну. Такі процеси можуть впливати на запалення, стан судин і навіть проникність бар’єру між кров’ю та мозком.

Автори наголошують: їхні висновки не означають, що причину Альцгеймера вже остаточно встановлено. Поки що йдеться про сильний зв’язок між генетичним ризиком і роботою периферичної імунної системи, який потребує подальших досліджень. Втім, ця робота може змінити підхід до вивчення Альцгеймера. Якщо роль імунної системи підтвердиться, лікарі зможуть шукати ранні ознаки хвороби не лише за станом мозку, а й за імунними або метаболічними показниками.

Також це відкриває шлях до нових методів лікування – не тільки спрямованих на білкові відкладення в мозку, а й на запалення, роботу імунної системи, обмін жирів і загальний стан організму.

Таким чином, дослідження пропонує ширший погляд на хворобу Альцгеймера: вона може бути не лише наслідком процесів у мозку, а частиною складнішого збою в організмі, який починається задовго до появи очевидних симптомів.

У жінки з тяжкою формою хвороби Альцгеймера після вживання грибів, що містять псилоцибін, тимчасово покращилися пам’ять, мовлення та здатність виконувати повсякденні справи без сторонньої допомоги. Цей випадок привернув увагу науковців, однак дослідники наголошують: він не є доказом того, що психоделіки можуть лікувати деменцію.
Недавнє дослідження виявило, що недостатній сон може викликати проблеми, напрочуд схожі на ті, які спостерігаються у пацієнтів з хворобою Альцгеймера.

Хвороба Альцгеймера може бути пов’язана не лише з мозком, а й з кишківником, – дослідження