Індія відмовилася від російського СПГ через санкції США – Reuters
Джерело: Reuters
Індія відхилила пропозицію Росії щодо закупівлі скрапленого природного газу, котрий перебуває під санкціями США, поінформували обізнані джерела.
Рішення Індії залишило дрейфувати танкер із російським СПГ, який у квітні прямував до індійського термінала у Дахеджі. Зараз судно перебуває поблизу Сінгапуру без зазначеного пункту призначення.
Індія повідомила про свою позицію заступнику міністра енергетики РФ Павлу Сорокіну під час його візиту до Нью-Делі 30 квітня.
За словами співрозмовників Reuters, Нью-Делі прагне уникати закупівель санкційного СПГ через високі ризики. На відміну від нафти, постачання скрапленого газу значно складніше приховати від супутникового моніторингу.
Водночас Індія продовжує купувати російську нафту, зокрема завдяки тимчасовим санкційним послабленням США, запровадженим на тлі енергетичної кризи через конфлікт довкола Ірану.
Джерела зазначають, що Індія готова купувати дозволений російський СПГ, однак більшість таких обсягів уже законтрактовано для Європи. Європейський Союз від 25 квітня запровадили заборону на закупівлю російського скрапленого природного газу на спотовому ринку. Водночас поставки за довгостроковими контрактами дозволятимуться до кінця року.
Зауважимо, експорт скрапленого природного газу з Росії у січні–квітні зріс на 8,6%, 11,4 млн тонн, проти аналогічного періоду минулого року. Це стало можливим завдяки постачанням із проєкту “Арктик СПГ-2”, які за перші чотири місяці року досягли 1 млн тонн.
Нині санкції США проти РФ стримують експорт російського СПГ, зокрема з заводу “Арктик СПГ-2”, який постає перед труднощами у пошуку покупців.
Лише у квітні загальний обсяг російського експорту СПГ зріс на 13,2% у річному вимірі, досягнувши 2,92 млн тонн.
Також дані свідчать, що експорт російського СПГ до Європи зріс на 20,8% у річному вимірі — до 6,4 млн тонн. У квітні цей показник становив близько 1,6 млн тонн проти 1,2 млн тонн роком раніше.
У січні країни ЄС остаточно затвердили заборону на імпорт російського газу до кінця 2027 року.
Загальний обсяг експорту з заводу “Ямал СПГ” компанії “Новатек” у січні–квітні знизився на 1,5% у річному вимірі — до 6,5 млн тонн. Тим часом, орієнтований на Азію проєкт “Сахалін-2”, контрольований “Газпромом”, за перші чотири місяці року експортував 3,7 млн тонн СПГ, що більше за показник 3,6 млн тонн за аналогічний період минулого року.
- Росія прагне скористатися глобальною енергетичною кризою й пропонує скраплений природний газ (СПГ) країнам Південної Азії зі значною знижкою.
- Чотири танкери для перевезення скрапленого природного газу, котрі нещодавно перейшли під російський прапор, нині прямують до Арктики. Як припускає Bloomberg, це може свідчити про спроби Москви розширити експорт із проєктів, що перебувають під санкціями США.
- Російський “Газпром” доправив до Китаю другу після зняття санкцій партію скрапленого природного газу із балтійського заводу “Портова”, свідчать дані LSEG.
Військові М’янми відповідальні за загибель щонайменше 702 цивільних протягом шести місяців виборчого періоду. Новий звіт ООН описує різке погіршення ситуації з правами людини в М’янмі на тлі контрольованих військовими виборів. Найбільшим джерелом руйнувань і жертв, за оцінкою організації, залишаються авіаудари.
Федеральний суд у Вашингтоні заблокував адміністрації Дональда Трампа використання оновленої імміграційної бази SAVE для перевірки виборчих списків штатів. Правозахисники попереджали, що така система може помилково позбавити права голосу законних виборців.
Верховний суд Іспанії засудив колишнього міністра транспорту Хосе Луїса Абалоса до 24 років ув’язнення у справі про корупцію під час закупівлі масок у пандемію COVID-19. Його колишній помічник Кольдо Гарсія отримав 19 років.
Група податкових експертів і колишніх посадовців IRS заявила в суді, що Міністерство юстиції США незаконно надало Дональду Трампу, його родині та бізнесу захист від податкових перевірок. На їхню думку, така домовленість може порушувати конституційну заборону на отримання президентом додаткової вигоди від держави.
Прямі збитки житловим і нежитловим будівлям на півдні Лівану після нової війни між Ізраїлем і “Хезболлою” оцінили приблизно у $1,38 млрд. За даними UNDP і ліванського Національного центру наукових досліджень, повністю зруйновано понад 11 тисяч будівель.