Індія відмовилася від російських винищувачів на користь французьких
Джерело: Global Defence
Індія та Франція завершили переговори щодо закупівлі 26 винищувачів Rafale M вартістю 7,6 млрд євро. Індійський флот планує замінити ними застарілі російські МіГ-29К і МіГ-29КУБ. Очікується, що міністр оборони Франції підпише контракт у квітні під час візиту до Індії.
Франція вже випередила Росію і стала другим найбільшим експортером озброєнь у світі після США, згідно з даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI). Французький військовий експорт зріс на 47% у 2019–2023 роках проти попереднього п’ятирічного періоду.
Тоді як російський експорт озброєнь у 2024 році впав на 47% порівняно з 2022-м – роком повномасштабного вторгнення в Україну. За даними SIPRI, загалом за останні п’ять років постачання російської зброї скоротилося на 64%, а її частка на світовому ринку знизилася до 7,8%. Якщо у 2018–2022 роках Росія експортувала озброєння до 47 країн, то у 2024-му – лише в 33.
Своєю чергою, Франція активно відбирає частку ринку у Росії. SIPRI зазначає, що 42% французького експорту зброї припадає на країни Азії та Океанії, ще 34% – на Близький Схід. Найбільшим покупцем французького озброєння стала Індія, на яку припадає майже 30% постачань.
Dassault Aviation повідомляє про різке зростання попиту через війну Росії проти України та невизначеність щодо військової підтримки ЄС з боку США. Компанія планує постачити 25 винищувачів Rafale та 40 бізнес-джетів Falcon у 2025 році. Президент Франції Емманюель Макрон уже закликав купувати французькі Rafale замість американських F-35. Водночас основною проблемою французького ОПК залишаються виробничі обмеження: якщо Dassault Aviation випускає 25 Rafale на рік, то Lockheed Martin у 2024-му планує виробити 190 F-35.
- У лютому імпорт сирої нафти з РФ до Індії впав до найнижчого рівня з січня 2023 року.
- Індія, одна з найбільших імпортерок російської нафти, заявила, що продовжить її купувати лише за умови, що її постачатимуть компанії і судна, які не потрапили під санкції США.
Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.
Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.
Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.
Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.
Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.