Іран і Оман домовилися про розподіл доходів від Ормузької протоки

Джерело: Bloomberg

26 серпня іранські військові заявили, що досягли угоди про розподіл доходів з Оманом стосовно Ормузької протоки.

За словами речника КВІР Хоссейна Мохеббі, сторони погодили частки кожної країни у водах протоки.

Досягнуто домовленостей щодо частки кожної країни у водах протоки, а також частки Ірану та Оману в її доходах, — заявив він.

Разом з тим, представник КВІР звинуватив США у перешкоджанні процесу.

Одначе, заява іранської сторони виявилася ширшою за спільну заяву міністерств закордонних справ Ірану та Оману, оприлюднену напередодні. У ній мовилося лише про обговорення “тимчасових рамок” для відновлення транзиту суден через протоку, без оголошення остаточної угоди та згадки про платежі.

Іранські посадовці раніше заявляли, що можлива угода з Оманом стосовно навігації через протоку не означатиме автоматичного відкриття водного шляху.

Тегеран наполягає, що нормалізація руху суден залежатиме від виконання США умов меморандуму, підписаного у червні. Серед вимог Ірану — скасування санкцій, припинення морської блокади портів та розмороження іранських активів за кордоном.

Тимчасова 60-денна угода неодноразово порушувалася на тлі протистояння між США та Іраном щодо контролю над Ормузькою протокою. Тож, домовленість про полегшення руху через цей стратегічний маршрут могла б стати кроком до відновлення переговорів щодо довгострокового завершення конфлікту.

На початку конфлікту Іран почав стягувати з окремих суден плату за проходження через протоку, однак пізніше почав називати ці збори оплатою за послуги.

Оман у липні заявляв в ООН, що виступає проти запровадження транзитних зборів у протоці. Водночас країна попереджала деяких європейських партнерів, що суднам потрібно буде сплачувати за супутні послуги.

Ормузька протока залишається переважно закритою після початку війни між США, Ізраїлем та Іраном 28 лютого. Попри це, частина суден продовжує проходити маршрутом, і мільйони барелів нафти все ще залишають регіон, хоча атаки на судна тривають.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 30 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 168 бойових зіткнень.

Державний департамент США схвалив можливий продаж Україні 500 ракет для систем протиповітряної оборони Patriot PAC-3 MSE та супутнього обладнання. Орієнтовна вартість угоди становить 2,1 млрд доларів.

У тимчасово окуповані Олешки на Херсонщині доставили гуманітарний вантаж, а місцевих жителів, які бажали виїхати на підконтрольну Україні територію, евакуювали.

30 жовтня 2017 року поблизу селища Глеваха на Київщині вбили українську військовослужбовицю, лікарку-хірургиню та громадську активістку Аміну Окуєву. Автомобіль, у якому вона їхала разом з Адамом Осмаєвим, обстріляли на залізничному переїзді. Окуєва дістала смертельне поранення в голову, а її супутник зазнав поранень, проте вижив.

Бійці Третьої штурмової бригади знищили російський військовий гелікоптер Мі-8 на Луганщині за допомогою дронів-камікадзе “Хорнет”.