Іран і Оман домовилися про розподіл доходів від Ормузької протоки

Джерело: Bloomberg

26 серпня іранські військові заявили, що досягли угоди про розподіл доходів з Оманом стосовно Ормузької протоки.

За словами речника КВІР Хоссейна Мохеббі, сторони погодили частки кожної країни у водах протоки.

Досягнуто домовленостей щодо частки кожної країни у водах протоки, а також частки Ірану та Оману в її доходах, — заявив він.

Разом з тим, представник КВІР звинуватив США у перешкоджанні процесу.

Одначе, заява іранської сторони виявилася ширшою за спільну заяву міністерств закордонних справ Ірану та Оману, оприлюднену напередодні. У ній мовилося лише про обговорення “тимчасових рамок” для відновлення транзиту суден через протоку, без оголошення остаточної угоди та згадки про платежі.

Іранські посадовці раніше заявляли, що можлива угода з Оманом стосовно навігації через протоку не означатиме автоматичного відкриття водного шляху.

Тегеран наполягає, що нормалізація руху суден залежатиме від виконання США умов меморандуму, підписаного у червні. Серед вимог Ірану — скасування санкцій, припинення морської блокади портів та розмороження іранських активів за кордоном.

Тимчасова 60-денна угода неодноразово порушувалася на тлі протистояння між США та Іраном щодо контролю над Ормузькою протокою. Тож, домовленість про полегшення руху через цей стратегічний маршрут могла б стати кроком до відновлення переговорів щодо довгострокового завершення конфлікту.

На початку конфлікту Іран почав стягувати з окремих суден плату за проходження через протоку, однак пізніше почав називати ці збори оплатою за послуги.

Оман у липні заявляв в ООН, що виступає проти запровадження транзитних зборів у протоці. Водночас країна попереджала деяких європейських партнерів, що суднам потрібно буде сплачувати за супутні послуги.

Ормузька протока залишається переважно закритою після початку війни між США, Ізраїлем та Іраном 28 лютого. Попри це, частина суден продовжує проходити маршрутом, і мільйони барелів нафти все ще залишають регіон, хоча атаки на судна тривають.

Президент Румунії Нікушор Дан висунув євродепутата Зігфріда Мурешана на посаду прем’єр-міністра. Це вже третя спроба сформувати уряд після політичної кризи, яка триває з квітня

Глава Росії Володимир Путін передав під тимчасове управління російські активи Nestlé, “Ашана” та “Лемана Про” — колишньої мережі Leroy Merlin. Відповідний указ він підписав 17 вересня.

Росія і Китай наклали вето на резолюцію Ради Безпеки ООН, яка мала продовжити мандат незалежних експертів із контролю за санкціями проти Ірану. Документ підтримали 11 членів Радбезу, ще дві країни утрималися.

Державний департамент США повідомив Конгрес про плани продати Саудівській Аравії до 48 винищувачів F-35.

Президент США Дональд Трамп заявив про “значний прогрес” у переговорах щодо створення постійної бази американської армії в Польщі. За його словами, якщо остаточне рішення буде ухвалене, місце її розташування оголосять найближчим часом.