Іран відновив 40% пошкоджених потужностей родовища Південний Парс після удару Ізраїлю

Джерело: CNN.

Іран зміг повернути до роботи близько 40% потужностей газового родовища “Південний Парс”, пошкоджених під час ізраїльського удару цього року. Про це заявив заступник міністра нафти Ірану Ахмад Зерааткар. За його словами, масштаби руйнувань залишаються значними, а повне відновлення окремих об’єктів потребуватиме щонайменше двох років.

“За допомогою тих засобів, які ми маємо, нам вдалося відновити близько 40% пошкоджених потужностей. Однак завдані збитки дуже серйозні. Лише на відбудову цих об’єктів точно знадобиться щонайменше два роки”, – сказав він.

Зазначимо, що “Південний Парс” є одним із ключових енергетичних активів Ірану та частиною найбільшого у світі газового родовища, розташованого у Перській затоці. Іран ділить його з Катаром, де ця ж геологічна структура відома як “Північне родовище”.

У Тегерані визнають, що війна та санкційний тиск уже позначилися на експорті енергоносіїв, який має критичне значення для державних фінансів.

Раніше міністр нафти Ірану Мохсен Пакнеджад заявив, що під час американської блокади продажі нафти “дещо скоротилися”, але повністю не припинилися. Зерааткар також звинуватив США та Ізраїль у спробі послабити можливості уряду фінансувати соціальні витрати через удари по енергетичній інфраструктурі.

“Ми знаємо, що цей газ належить нам і фактично створив у країні напівсоціальну модель добробуту. Мета таких ударів – пошкодити саме її, щоб у складні сезони ми зіткнулися з проблемами”, – заявив він.

Ізраїль атакував об’єкти “Південного Парсу” у березні. Цей удар став одним із найсерйозніших епізодів ескалації, оскільки Іран у відповідь атакував енергетичну інфраструктуру країн Перської затоки. Після цього світові ціни на нафту різко зросли, а президент США Дональд Трамп пригрозив “підірвати” “Південний Парс”, якщо Тегеран не припинить удари.

У столиці Ірану утворилися довгі черги на автозаправних станціях через дефіцит бензину. Криза пального посилюється на тлі морської блокади США, скорочення імпорту та пошкодження нафтопереробних потужностей країни.