Історію України додали до переліку обов’язкових предметів вступної кампанії 2024 року – Лісовий
Джерело: Оксен Лісовий
27 вересня міністр освіти і науки Оксен Лісовий повідомив, що до переліку обов’язкових предметів під час вступної кампанії 2024 року додали також історію України.
Ми чудово розуміємо, що у країні – війна, яка вносить свої корективи у можливість вступників готуватися. Відсутність очного навчання, повітряні тривоги та вимкнення світла, – зазначив міністр.
Тож зауважив, що саме тому у 2024 році програма тестування з історії України охоплюватиме лише період XVI – ХХІ ст. І пояснив, що саме цей історичний період є дуже важливим для формування у молоді цілісного розуміння нашого минулого та його зв’язку із сьогоденням.
За словами глави МОН, вступні випробування відбуватимуться у форматі національного мультипредметного тесту, що міститиме чотири предмети, з яких три – обов’язкові, натомість один – на вибір.
Лісовий також акцентував на важливому аспекті: тестування відбуватиметься протягом одного дня із перервою – два предмети по 60 хв, перерва і ще два по 60 хв.
Це дійсно може бути важко. Але чому так? Бо це дає можливість вступникові з’явитися у пункті тестування лише один раз. Не потрібно двічі витрачати час на дорогу, особливо актуально це для тих, хто змушений їхати до сусіднього населеного пункту. Безпека та рівні умови – наш пріоритет, – наголосив він.
І додав, що відповідний законопроєкт вже на реєстрації у Верховній Раді.
- Під час розподілу у 2023 році випускників медичних університетів, що належать до сфери управління МОЗ, на підготовку в інтернатурі зараховано 7 952 випускники.
- Національна комісія зі стандартів української мови погодила написання слів “росія”, “москва”, московія з малої букви у текстах неофіційного характеру. Зазначається, що це не вважатиметься помилкою.
- Учні, які навчаються за кордоном, мають відвідувати лише деякі предмети в українських школах. Тобто ті дисципліни, які вони не зможуть вивчати у школах ЄС.
Москва готова до мирних переговорів з Україною на основі так званих “Стамбульських домовленостей”, заявив глава РФ Володимир Путін.
Під час саміту G7, президент США Дональд Трамп був “надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму” через результати далекобійних атак України по цілях углиб території Росії. Також глава Білого дому погодився на посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва більше не вважає США “об’єктивним посередником” у контексті війни проти України та звинуватив Вашингтон у посиленні тиску на Росію.
В Україні стартував перший етап трансформації Сил оборони, у межах якого запровадили нові мотиваційні контракти для військовослужбовців і цивільних.
Росія розглядає можливість імпорту бензину та дизельного пального, а також запровадження субсидій для стримування цін на тлі дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах.