Кабмін затвердив план заходів щодо реалізації Стратегії кібербезпеки України: деталі
Джерело: Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України
Уряд затвердив план заходів щодо подальшої реалізації Стратегії кібербезпеки України на 2023-2024 роки.
Документ визначає завдання та заходи, спрямовані на досягнення цілей Стратегії, а також встановлює індикатори та строки їх виконання.
Основними напрямами роботи, відповідно до зазначеного плану, стануть:
- нормативно-правове забезпечення діяльності у сферах кібербезпеки, кіберзахисту та кібероборони;
- розвиток технологічної складової національної системи кібербезпеки;
- налагодження тіснішого співробітництва з міжнародними партнерами;
- розвиток організаційно-технічної моделі кіберзахисту;
- організація наукових досліджень у сфері кібербезпеки;
- посилення кіберзахисту об’єктів критичної інформаційної інфраструктури;
- налагодження процесу підготовки кадрів у сфері кібербезпеки.
Відповідно до цього розпорядження, залучені до реалізації плану державні органи мають подати до 15 червня та 15 грудня 2024 року інформацію про хід виконання плану з метою інформування Апарату РНБО та Кабінету міністрів України.
- Кіберпідрозділи Головного управління розвідки Міністерства оборони України здійснили успішну атаку на податкову систему РФ.
- Фахівець Урядової команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA Назар Тимошик заявив, що наступного року Україна має бути готовою до більш складних кібератак з боку російського агресора, серед іншого – із застосуванням штучного інтелекту.
- Міністерство цифрової трансформації України та Європейська організація кібербезпеки (ECSO) уклали меморандум про співпрацю, який посилить кібербезпеку України.
Комітет Парламентської асамблеї Ради Європи з юридичних питань вважає, що російські державні активи мають бути перепрофільовані для виплати Україні потенційної компенсації у розмірі “мільярдів євро” після двох рішень Європейського суду з прав людини проти Росії.
У Міністерстві оборони пояснили, що твердження про неможливість самовільного залишення частини до складання Військової присяги є юридично неправильним. Визначальним у цьому питанні є момент початку військової служби, а не дата складання присяги.
Російська православна церква відправила на фронт в Україні частину останків князя Московського, Володимирського та Новгородського Дмитра Донського. Ковчег із часткою правиці князя “перебуває в дорозі на лінію бойового зіткнення”, заявив синодальний відділ Московського патріархату щодо взаємодії зі збройними силами РФ увечері 8 вересня.
У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили, що протягом 8 вересня та в ніч на 9 вересня підрозділи Сил оборони України уразили низку важливих об’єктів росіян, зокрема місце запуску ударних БпЛА, катер “Мангуст”, засоби розвідки та склади.
Надвечір 8 вересня російські війська вдарили складах в одному з районів столиці. Внаслідок чергової атаки загинули двоє осіб.