Каллас розкритикувала заклик прем’єра Бельгії нормалізувати зв’язки з Москвою
Джерело: Reuters
Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас виступила проти заклику прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера нормалізувати відносини з Москвою та відновити доступ до дешевих російських енергоносіїв.
Коментарі де Вевера, опубліковані в інтерв’ю бельгійській газеті L’Echo, суперечать офіційній політиці ЄС щодо збереження жорсткої позиції стосовно Москви та поступової відмови від використання російського викопного палива.
Раніше де Вевер закликав до нормалізації відносин із Москвою та заявив, що європейські лідери нібито погоджуються з ним за зачиненими дверима, втім, “ніхто не наважується сказати це вголос”.
Однак Каллас заявила, що не спостерігала таких настроїв, і застерегла від спроб повернутися до звичайної співпраці з Росією.
Я була… за цими зачиненими дверима, коли ми говорили про зустрічі лідерів, і я не побачила таких настроїв… Якщо ми просто повернемося до звичайного порядку речей, у нас буде більше такого – більше війн. Ми вже бачили таке раніше, тому нам потрібно бути дуже пильними і не давати Росії те, чого вона хоче, бо їхній апетит лише зростатиме.
А тим часом, світові ціни на нафту зросли приблизно на 40% з початку війни США та Ізраїлю проти Ірану, досягнувши найвищого рівня з 2022 року.
Коментарі де Вевера викликали критику у його правлячій коаліції. Відтоді політик намагався применшити їх значення, заявляючи, що виступає за нормалізацію відносин лише після досягнення угоди про припинення війни проти України.
Раніше кілька європейських лідерів розкритикували рішення президента Дональд Трамп скасувати санкції щодо російської нафти, що вже перебуває у морі. Канцлер ФРН Фрідріх Мерц і президент Євроради Антоніу Кошта засудили це рішення, заявивши, що воно може негативно вплинути на безпеку Європи.
Зауважимо, у лютому Макрон заявив про початок підготовчого процесу для відновлення переговорів із главою Росії. Під час поїздки до департаменту Верхня Сона він підтвердив проведення консультацій на технічному рівні та підкреслив, що цей процес відбувається абсолютно прозоро та за повної координації з президентом України.
- Міністр оборони Бельгії Тео Франкен виступив із різким засудженням європейських лідерів, які дедалі частіше обговорюють питання ядерного арсеналу в публічному просторі. Приводом для обурення стало інтерв’ю федерального канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, у якому той торкнувся майбутнього німецьких військово-повітряних сил та їхньої ролі в ядерному стримуванні Європи. Франкен відреагував на заяви Мерца у соціальній мережі X, зазначивши, що така відвертість є вкрай необачною.
- Емманюель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.
- Президент Франції Емманюель Макрон заявив про необхідність прискорення розробки європейського далекобійного озброєння після повторного застосування Росією ракети “Орешнік” проти України. Він наголосив, що європейські країни перебувають у безпосередній зоні ураження цією новою зброєю агресора.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.