Канада запроваджує додаткові санкції проти росіян
Джерело: Уряд Канади
Міністерка закордонних справ Мелані Жолі 24 серпня оголосила, що Канада запроваджує додаткові санкції проти 4 осіб та 29 організацій, які мають прямі зв’язки з військово-промисловим комплексом Росії, а також з її фінансовими і ядерними секторами.
Під ці санкції також потрапив полковник збройних сил Росії, що був командиром 53-ї зенітно-ракетної бригади, пов’язаної зі збиттям літака Малайзійської авіакомпанії MH17 17 липня 2014 року, коли той пролітав над Україною.
Компанії, на які накладено санкції, відповідають за розробку продукції як цивільного, так і військового призначення, наприклад авіаційного, морського та спеціального ядерного обладнання.
Серед компаній – ТОВ “Промтехнологія”, яка виробляла зброю для ПВК “Вагнер”.
Канада також запроваджує санкції проти фінансових установ, які раніше були під санкціями її союзників по G7 і безпосередньо пов’язані з режимом Путіна.
“Канада продовжує рішуче засуджувати незаконну агресивну війну Росії проти України”, – сказала Мелані Жолі.
- У США до Дня Незалежності України оголосили про нові санкції проти Росії. Вони націлені на протягнення до відповідальності винних у примусових переміщеннях і депортаціях, а також містять вимогу щодо повернення українських дітей до їхніх родин.
- Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловила розчарування ефектом від санкцій проти Росії та заявила, що вони не мали повного впливу.
- Сьогодні, 16 серпня, Федеральний уряд Швейцарії ухвалив рішення про запровадження додаткових санкцій проти Російської Федерації.
- У п’ятницю, 11 серпня, міністерство фінансів США запровадили нові санкції проти чотирьох росіян, пов’язаних із російським фінансово-інвестиційним консорціумом “Альфа Груп”.
Російські військові почали застосовувати на фронті новий ударний безпілотник “Куб-10МЄ”. Про це повідомив позаштатний радник президента України Сергій “Флеш” Бескрестнов.
19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.
19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.
Президент США Дональд Трамп долучився до зустрічі європейських союзників України в Берліні телефоном, поставивши під сумнів доцільність подальших витрат на військову допомогу Києву. Зокрема, він скептично висловився щодо виділення Україні мільярдів доларів у межах “Коаліції охочих”. Про це повідомили четверо європейських посадовців, обізнаних із перебігом розмови.
19 листопада спецпредставник президента США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону нібито вдалося домогтися від Москви готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю, подібною до статті 5 Північноатлантичного договору.