Кількість постраждалих внаслідок ракетного удару РФ по Харкову зросла до 13 осіб
Джерело: Офіс Генерального прокурора
За останніми даними, внаслідок ракетної атаки РФ на готель у Харкові кількість травмованих зросла до 13 осіб, серед них двоє іноземців.

Фото: Офіс Генерального прокурора
Як відомом, росіяни вчергове атакували Харків пізно ввечері 10 січня. Місцева влада одразу повідомила, що удар був по цивільному об’єкту.
Зафіксовано влучання двох ракет типу С-300 на територію готелю, внаслідок чого спалахнула пожежа, будівля зазнала часткової руйнації. Також пошкоджено автомобілі, підприємства та житлові будинки.
- Фото: Офіс Генерального прокурора
- Фото: Офіс Генерального прокурора
13 осіб дістали поранення, серед них два журналісти турецького медіа – громадянка Туреччини та громадянин Грузії. Зараз 10 осіб перебувають в лікарні, трьом надали допомогу на місці.

Фото: Офіс Генерального прокурора
Попередньо, ракети були випущені з території Бєлгородської області РФ.
- У Харківської ОВА показали наслідки ракетного удару росіян по дитячому лікувальному оздоровчому центрі міста Харків.
- 10 січня росіяни завдали ударів керованими авіабомбами по селу Вільхуватка Куп’янського району Харківської області.
17 листопада вибухотехніки знешкодили бойові частини двох російських безпілотників, які не здетонували під час атаки у Рівному.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що удари Сил оборони по Керченському мосту є захистом від російської агресії.
17 листопада російська влада скликала екстрене засідання після часткового обвалення Кримського мосту внаслідок атаки ЗСУ. Комісію з ліквідації наслідків очолив віцепрем’єр РФ Марат Хуснуллін.
Зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна, запланована на четвер у китайському Шеньчжені, навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Позиції та очікування трьох лідерів надто різняться, аби розраховувати на значний прорив. Для Кремля головним результатом може стати сама зустріч і спільна фотографія президентів США, Китаю та Росії, яка дозволить Москві провести паралелі з Ялтинською конференцією 1945 року.
Головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас намагається домогтися повернутися до переговорів щодо припинення російсько-української війни після того, як її не включили до команди, котра представляє Європу в перемовинах.

