Кім Чен Ин відкриє музей так званих «подвигів» військових КНДР в Україні

Джерело: kcna

Глава Північної Кореї Кім Чен Ин заявив про початок зведення музею у Пхеньяні на честь військовослужбовців армії КНДР, котрі, за його словами, “звільненні Курської області Росії”.

Так, 23 жовтня відбулася урочиста церемонія початку будівництва музею. На заході були керівники партії, уряду та відомств, а також посол РФ Олександр Мацегора та співробітники російського посольства.

Музей стане новим символом підтримки Пхеньяном російської агресії проти України.

Також Кім зустрівся з учасниками бойових дій, які одужали після лікування від отриманих на війні поранень.

У промові північнокорейський правитель вкотре заявив розповів, що його війська спільно з росіянами у Курській області нібито “розгромили лютих неонацистів, вселивши страх у табір прихильників старого світового порядку”.

Окрім того, Кім Чен Ин додав, що бойове братерство між його країною та Росією “безперервно розвиватиметься”.

Він зауважив, що виклики з боку “домінування і тиранії” не повинні заважати розвитку відносин між Північною Кореєю та Росією.

Цей захід став одним з багатьох, на яких КНДР прославляє своїх солдатів, які воювали на боці РФ у російсько-українській війні.

КНДР відправила Росії не лише своїх військових, а й боєприпаси і ракети.

За оцінками України та Південної Кореї, КНДР відправила РФ понад 10 000 солдатів в обмін на економічну та військово-технічну допомогу. За даними південнокорейської розвідки, у боях проти України загинуло близько 2 000 північнокорейців.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.