Кім Чен Ин відкриє музей так званих «подвигів» військових КНДР в Україні
Джерело: kcna
Так, 23 жовтня відбулася урочиста церемонія початку будівництва музею. На заході були керівники партії, уряду та відомств, а також посол РФ Олександр Мацегора та співробітники російського посольства.
Музей стане новим символом підтримки Пхеньяном російської агресії проти України.
Також Кім зустрівся з учасниками бойових дій, які одужали після лікування від отриманих на війні поранень.
У промові північнокорейський правитель вкотре заявив розповів, що його війська спільно з росіянами у Курській області нібито “розгромили лютих неонацистів, вселивши страх у табір прихильників старого світового порядку”.
Окрім того, Кім Чен Ин додав, що бойове братерство між його країною та Росією “безперервно розвиватиметься”.
Він зауважив, що виклики з боку “домінування і тиранії” не повинні заважати розвитку відносин між Північною Кореєю та Росією.
Цей захід став одним з багатьох, на яких КНДР прославляє своїх солдатів, які воювали на боці РФ у російсько-українській війні.
КНДР відправила Росії не лише своїх військових, а й боєприпаси і ракети.
За оцінками України та Південної Кореї, КНДР відправила РФ понад 10 000 солдатів в обмін на економічну та військово-технічну допомогу. За даними південнокорейської розвідки, у боях проти України загинуло близько 2 000 північнокорейців.
- Росія дедалі частіше “розраховується” з союзниками у війні проти України власними територіями. Не маючи ресурсів для розвитку найбільшого регіону країни – Далекосхідного федерального округу – Москва відкриває шлях зовнішній експансії.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.