Кліматичні зміни призводять до зниження водності Дністра — дослідження
Джерело: Держагентство водних ресурсів
Спільне молдовсько-українське дослідження засвідчило критичне зниження водності другої за довжиною річки України через глобальне потепління.
Згідно з оцінкою сучасного стану басейну Дністра, в регіоні спостерігається стійке потепління, темпи якого перевищують глобальні та європейські показники. Кожне десятиліття з 1980-х років було теплішим за попереднє, а в останнє десятиліття, для якого характерна маловодна фаза водності, середня за рік температура повітря перевищила кліматичну норму 1991-2020 рр. на 0,7°С.
Паралельно з потеплінням змінився й режим опадів. Відмічається перерозподіл їхньої кількості протягом року: збільшення у зимовий період та зменшення влітку та восени, особливо в період з липня по вересень. Дефіцит опадів посилюється від верхньої до нижньої течії й сягав у серпні–вересні понад 25-30% у нижній течії. Такі зміни призвели до парадоксальної ситуації – збільшення ризику зимових паводків у верхній течії при одночасному посиленні літньої посухи у середній й особливо нижній частинах басейну річки.
Починаючи з 2011 року й до сьогодні в басейні Дністра спостерігається маловодна фаза стоку. Особливо критичною є ситуація влітку, коли річковий стік знижується від 20% до 40% у порівнянні з попереднім періодом. Весняна повінь стала менш вираженою через скорочення снігового покрову, а літній маловодний період подовжився. Це ускладнює водопостачання сільського господарства та загрожує екосистемам.
За найгіршим сценарієм кліматичних змін SSP5-8.5 (сценарій інтенсивного потепління), до середини століття температура в басейні Дністра може зрости ще на 2,4-2,5°C. Річна кількість опадів знизиться на 10-20%, а в посушливі роки літні опади можуть скоротитися на 35%.
Це призведе до катастрофічного зниження річкового стоку самого Дністра та особливо його приток у середній та нижній течії (на 25-30% в цілому за рік та на 40-50% влітку), що створить серйозний водний дефіцит у регіоні.
Експерти рекомендують невідкладне впровадження водозберігаючих технологій у сільському господарстві, модернізацію очисних споруд та посилення транскордонного співробітництва між Молдовою та Україною. Також критично важливими є створення системи раннього попередження про посухи й паводки, оптимізація роботи водосховищ та ревіталізація (відновлення) річкових екосистем.
Голова Держводагентства Ігор Гопчак, коментуючи результати дослідження, зазначив, що Дністер забезпечує питною водою, іригацією та гідроенергетикою мільйони жителів України та Молдови, тому погіршення його стану становить серйозну загрозу для безпеки та економічного розвитку обох держав. «У нас є критична проблема – втрати води через зношену інфраструктуру сягають 30%. Це неприпустимо в умовах, коли кожна крапля на вагу золота. Ми активно працюємо над впровадженням водозберігаючих технологій та посиленням транскордонного співробітництва з Молдовою. Природа не знає кордонів, й управління водними ресурсами Дністра має бути спільним», – зазначив очільник Держводагентства.
Довідка. Дністер є другою за довжиною річкою України (після Дніпра) та дев’ятою в Європі. Це транскордонна річка, що протікає через Україну та Молдову й впадає в Чорне море.
Річка бере початок у Карпатах на території Львівської області, далі протікає через Івано-Франківську (де приймає численні гірські притоки), Тернопільську, Чернівецьку, Хмельницьку області, потім входить у Вінницьку область, далі протікає територією Молдови, а в нижній течії повертається в Україну через Одеську область, де й впадає у Дністровський лиман Чорного моря.
Варто зазначити, що, згідно з дослідженням, кліматичні зміни особливо впливають на водність Дністра саме в Одеській та Вінницькій областях, де спостерігається аридизація кліматичних умов.
- Згідно з даними, існує ймовірність того, що до 2030 року глобальна температура повітря на Землі буде на 2 градуси вищою, аніж в епоху доіндустріального рівня.
- Дослідження показали, що через глобальне потепління у містах в різних куточках світу кількість щурів стрімко зростає.
- За даними нових досліджень про наслідки змін клімату, площа земель, які постраждали від посухи, зросла утричі з 1980-х років.
Італійська поліція відвідала офіси дев’яти люксових fashion-компаній і запросила документи щодо управління та контролю ланцюгів постачання. Це відбувається в межах розслідування ймовірної експлуатації працівників у компаніях-підрядниках.
Директор ЦРУ Джон Реткліфф заявив, що російські новобранці після прибуття на поле бою в Україні в середньому живуть 20-30 хвилин. За його словами, однією з причин стали українські ударні дрони зі штучним інтелектом.
Нігерія завершила добровільну евакуацію 1490 своїх громадян із Південної Африки після серії ксенофобських нападів. Останній рейс із Йоганнесбурга доставив до Лагоса 305 людей.
У португальському місті Порту вперше на Піренейському півострові виявили чилійського павука-відлюдника – одного із найотруйніших видів павуків у світі. Попри це, науковці наголошують, що приводів для паніки немає, адже павук веде прихований спосіб життя й рідко контактує з людьми.
Том Круз зіграв мільярдера, який може спричинити кінець світу, у новому фільмі дворазового лауреата “Оскара” Алехандро Г. Іньярріту. Студія Warner Bros. представила перший трейлер чорної комедії “Діґгер”, прем’єра якої запланована на 2 жовтня.