Командиру підрозділу «Ахмат» повідомили про підозру через удари по Сумщині

Джерело: Офіс генпрокурора

Українські правоохоронці ідентифікували командира підрозділу ударних безпілотників “Ахмат”, котрого підозрюють у наказах про систематичні атаки на цивільну інфраструктуру Сумської області.

Військовому армії РФ – командиру підрозділу ударних БпЛА, заочно оголосили про підозру у державній зраді (ч. 2 ст. 111 КК України).

За даними слідства, 32-річний колишній мешканець Дніпропетровщини, будучи громадянином України, після 2014 року виїхав на тимчасово окуповану територію Донеччини. Відомо, що підозрюваний воював у складі незаконних збройних формувань так званої “ДНР”, а у 2023 році ініціативно набув громадянство РФ, змінивши своє прізвище на нове.

Будучи командиром роти операторів ударних БпЛА “Ахмат”, який дислокувався на Курщині, з грудня 2025 року  віддавав накази про систематичні обстріли БпЛА по цивільній інфраструктурі міста Суми та Сумського району. Також він створив у месенжері канал для інформаційного супроводу збройної агресії РФ та підтримував її ведення, серед іншого повідомляючи про результати бойового застосування ударних БпЛА.

Підозрюваного оголосили у розшук.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.