Корупція на закупівлі дронів: оголосили нові підозри у справі Держспецзв’язку
Джерело: НАБУ
НАБУ та САП повідомили про нові факти у справі щодо зловживань у Держспецзв’язку під час закупівлі дронів для Сил оборони України у 2023 році. Загальна сума збитків зросла з 90 млн грн до 254 млн грн.
За результатами опрацювання додатково здобутих доказів чотирьом раніше викритим особам оновлено підозри. Також про підозру повідомлено ще одному учаснику оборудки — фактичному контролеру приватних компаній, — зазначили у повідомленні.
Дії підозрюваних кваліфікували за ч. 5 ст. 191 КК України (розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах).
У жовтні 2025 року НАБУ і САП викрили схему розтрати 90 млн грн під час закупівлі дронів DJI Mavic 3 та Autel Evo Max 4T. Під час подальшого досудового розслідування детективи виявили залучення до схеми ще двох суб’єктів господарювання, пов’язаних із попередньо встановленою компанією-постачальником.
Після ухвалення змін до держбюджету у 2023 році, Держспецзв’язку виділили 30 млрд грн на закупівлю БпЛА. Керівник одного з департаментів захотів розтратити частину цих коштів. План передбачав постачання дронів за завищеними цінами наперед визначеними компаніями. Щоб ці фірми перемогли на тендерах, підконтрольні компанії імітували конкуренцію, а також використовувалися спотворені маркетингові дослідження.
У травні-вересні 2023 року Держспецзв’язку придбало 400 дронів DJI Mavic 3 та 1300 дронів Autel Evo Max 4T.
У відомстві вказали, що закупівлі здійснювалися за цінами, що перевищували ринкові на 60–90%. Тоді як переможці визначалися заздалегідь, а для створення видимості конкуренції до процесу залучалися інші підконтрольні організаторам товариства.
Про залучення “своїх” компаній красномовно свідчить такий факт: посадовці відомства направили запит на отримання комерційної пропозиції майбутньому «переможцю», зазначивши назву юридичної особи, яку офіційно зареєстрували лише за кілька днів після відправлення листа.
Корупційну маржу учасники схеми виводили на рахунки підконтрольних компаній, зокрема за межами України.
Нині накладено арешт на понад 4 млн доларів на рахунках компаній за кордоном та 17 млн грн в Україні.
- В Одесі викрили заступника керівника Бюро економічної безпеки, який вів бізнес на тимчасово окупованій території Луганської області.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.