Країни G7 готові вивільнити стратегічні резерви нафти
Джерело: Financial Times
Міністри фінансів країн G7 обговорять можливе спільне вивільнення нафти з резервів, координованих Міжнародним енергетичним агентством, на екстреній зустрічі в понеділок, спрямованій на боротьбу зі зростанням цін на нафту після конфлікту в Перській затоці.
На тлі різкого стрибка цін на нафту країни “Великої сімки” готуються до екстрового втручання на ринку.
Заходи координуватимуть з Міжнародним енергетичним агентством.
За даними поінформованих джерел, спеціальна телефонна конференція міністрів фінансів відбудеться в понеділок, 9 березня. Вказується, що щонайменше три країни з “Великої сімки” вже висловили готовність підтримати цю ініціативу.
До списку держав, котрі попередньо схвалили цю стратегію стабілізації цін, входять США, котрим доводиться шукати швидкі способи стримування зростаючої енергетичної кризи.
32 члени МЕА зберігають стратегічні резерви як частину колективної системи надзвичайних ситуацій. Одна особа підтвердила, що деякі американські посадовці вважають, що спільний випуск у діапазоні 300-400 мільйонів барелів — від 25 до 30% від 1,2 мільярда барелів резерву — був би доцільним.
Як зазначається, Китай, Індія, Південна Корея, Японія, Німеччина, Італія та Іспанія є одними з найбільших імпортерів сирої нафти, що робить їх найбільш вразливими до цінових шоків.
Надзвичайні запаси нафти були створені в межах МЕА в 1974 році після арабського нафтового ембарго, котре призвело до різкого зростання цін на сиру нафту та спричинило значний дефіцит пального в усьому західному світі. Ці резерви розроблені для того, щоб дозволити країнам, котрі найбільше споживають нафту, реагувати на значні енергетичні потрясіння. З моменту створення організації держави-члени МЕА здійснили п’ять колективних релізів. Останні два відбулися у 2022 році для протидії зростанню цін на нафту після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Букви повідомляли, що світові ціни на нафту прямують до найбільшого тижневого зростання з 2022 року на тлі війни на Близькому Сході, котра спричинила серйозні перебої на енергетичних ринках і майже повністю зупинила судноплавство через Ормузьку протоку.
Зауважимо, нові удари США та Ізраїлю по Ірану посилили напруженість на Близькому Сході та підвищили ставки для світових енергетичних ринків, оскільки рух танкерів через стратегічно важливу Ормузьку протоку демонструє ознаки порушень.
- Індійські нафтопереробні заводи розглядають можливість відновлення закупівель російської нафти на тлі кризи довкола Ірану, котра практично паралізувала постачання через Ормузьку протоку.
- У неділю, 1 березня, на тлі розгортання масштабної військової операції США та Ізраїлю проти Ірану, альянс ОПЕК+ ухвалив рішення про збільшення видобутку нафти на 206 000 барелів на добу, починаючи з квітня. Проте експерти застерігають, що цей крок навряд чи заспокоїть ринки, оскільки ключова логістична артерія світу – Ормузька протока наразі повністю заблокована.
- 17 лютого, світові ціни на нафту продемонстрували стрімке падіння, досягнувши найнижчих показників за останні два тижні. Головним чинником зниження стала заява Ірану про прогрес у переговорах із США щодо ядерної програми.
- Уряд Росії розглядає значне погіршення прогнозу економічного зростання на тлі посилення санкцій за повномасштабну війну проти України вдарили по нафтогазових доходах Кремля.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
За даними медіа, нещодавні атаки українських безпілотників на російські НПЗ призвели до скорочення потужностей Росії з перероблення нафти приблизно на 30%.
На тлі тристоронніх мирних переговорів в Абу-Дабі президент Володимир Зеленський прокоментував підхід України та потенційні територіальні поступки.
У вівторок, 10 листопада, в Абу-Дабі розпочнеться новий раунд тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією щодо завершення війни. Зустрічі триватимуть два дні. Президент США Дональд Трамп напередодні заявив, що бачить “дуже сильне прагнення” сторін припинити бойові дії.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.