Країни G7 готові вивільнити стратегічні резерви нафти
Джерело: Financial Times
Міністри фінансів країн G7 обговорять можливе спільне вивільнення нафти з резервів, координованих Міжнародним енергетичним агентством, на екстреній зустрічі в понеділок, спрямованій на боротьбу зі зростанням цін на нафту після конфлікту в Перській затоці.
На тлі різкого стрибка цін на нафту країни “Великої сімки” готуються до екстрового втручання на ринку.
Заходи координуватимуть з Міжнародним енергетичним агентством.
За даними поінформованих джерел, спеціальна телефонна конференція міністрів фінансів відбудеться в понеділок, 9 березня. Вказується, що щонайменше три країни з “Великої сімки” вже висловили готовність підтримати цю ініціативу.
До списку держав, котрі попередньо схвалили цю стратегію стабілізації цін, входять США, котрим доводиться шукати швидкі способи стримування зростаючої енергетичної кризи.
32 члени МЕА зберігають стратегічні резерви як частину колективної системи надзвичайних ситуацій. Одна особа підтвердила, що деякі американські посадовці вважають, що спільний випуск у діапазоні 300-400 мільйонів барелів — від 25 до 30% від 1,2 мільярда барелів резерву — був би доцільним.
Як зазначається, Китай, Індія, Південна Корея, Японія, Німеччина, Італія та Іспанія є одними з найбільших імпортерів сирої нафти, що робить їх найбільш вразливими до цінових шоків.
Надзвичайні запаси нафти були створені в межах МЕА в 1974 році після арабського нафтового ембарго, котре призвело до різкого зростання цін на сиру нафту та спричинило значний дефіцит пального в усьому західному світі. Ці резерви розроблені для того, щоб дозволити країнам, котрі найбільше споживають нафту, реагувати на значні енергетичні потрясіння. З моменту створення організації держави-члени МЕА здійснили п’ять колективних релізів. Останні два відбулися у 2022 році для протидії зростанню цін на нафту після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Букви повідомляли, що світові ціни на нафту прямують до найбільшого тижневого зростання з 2022 року на тлі війни на Близькому Сході, котра спричинила серйозні перебої на енергетичних ринках і майже повністю зупинила судноплавство через Ормузьку протоку.
Зауважимо, нові удари США та Ізраїлю по Ірану посилили напруженість на Близькому Сході та підвищили ставки для світових енергетичних ринків, оскільки рух танкерів через стратегічно важливу Ормузьку протоку демонструє ознаки порушень.
- Індійські нафтопереробні заводи розглядають можливість відновлення закупівель російської нафти на тлі кризи довкола Ірану, котра практично паралізувала постачання через Ормузьку протоку.
- У неділю, 1 березня, на тлі розгортання масштабної військової операції США та Ізраїлю проти Ірану, альянс ОПЕК+ ухвалив рішення про збільшення видобутку нафти на 206 000 барелів на добу, починаючи з квітня. Проте експерти застерігають, що цей крок навряд чи заспокоїть ринки, оскільки ключова логістична артерія світу – Ормузька протока наразі повністю заблокована.
- 17 лютого, світові ціни на нафту продемонстрували стрімке падіння, досягнувши найнижчих показників за останні два тижні. Головним чинником зниження стала заява Ірану про прогрес у переговорах із США щодо ядерної програми.
- Уряд Росії розглядає значне погіршення прогнозу економічного зростання на тлі посилення санкцій за повномасштабну війну проти України вдарили по нафтогазових доходах Кремля.
Комітет Парламентської асамблеї Ради Європи з юридичних питань вважає, що російські державні активи мають бути перепрофільовані для виплати Україні потенційної компенсації у розмірі “мільярдів євро” після двох рішень Європейського суду з прав людини проти Росії.
У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили, що протягом 8 вересня та в ніч на 9 вересня підрозділи Сил оборони України уразили низку важливих об’єктів росіян, зокрема місце запуску ударних БпЛА, катер “Мангуст”, засоби розвідки та склади.
У ніч на 9 вересня Сили оборони України уразили військово-морську базу “Новороссийск” у Новоросійську Краснодарського краю РФ.
Країни-члени ЄС погодили виняток для України, котрий дозволить закуповувати критично важливі ракети-перехоплювачі для систем протиповітряної оборони Patriot. Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 8 вересня.
7 вересня та в ніч на 8 вересня підрозділи Сил оборони України уразили низку військових цілей противника.