Кремль приховує безробіття, маскуючи його під соціальний прогрес – розвідка
Джерело: СЗРУ
Служба зовнішньої розвідки України вказала, що поки у розвинених країнах світу перехід на чотириденний робочий тиждень стає символом соціального прогресу – в Росії він перетворюється на прикриття економічної деградації.
Так, нині європейські компанії запроваджують коротший робочий час для підвищення продуктивності, боротьби з вигоранням та покращення балансу між роботою і життям. російські підприємства вимушено скорочують робочі дні, бо ринок праці захлинувся від кризи, а попит на продукцію падає.
Велика Британія, Ісландія, Японія, Польща вже експериментують із чотириденкою, і результати дієві: скорочення кількості лікарняних, зменшення плинності кадрів, зростання продуктивності праці та задоволення працівників. У Токіо цей крок став навіть частиною державної стратегії для підвищення народжуваності.
Водночас у Росії скорочення робочого тижня стало формою прихованого безробіття. Зокрема “АвтоВАЗ”, “КАМАЗ”, металургійні комбінати, цементні заводи та залізниця переводять людей на чотириденку, намагаючись замаскувати падіння виробництва й уникнути масових звільнень. За офіційною версією це робиться “для збереження робочих місць”, але фактично, вказують у відомстві, працівники втрачають доходи, премії та соціальні гарантії.
Кремль традиційно намагається приховати справжні масштаби проблеми. Масові звільнення в статистиці були б відвертим визнанням економічної катастрофи, тому влада тисне на підприємства, змушуючи їх залишати людей у штаті, але фактично – відправляти у вимушені «короткі тижні» чи неоплачувані відпустки, – зазначили у повідомленні.
І пояснили, що різниця між підходами очевидна: якщо на Заході чотириденний робочий тиждень – це інструмент розвитку, то в Росії – вимушений симптом занепаду. Західні працівники отримують більше вільного часу без втрати заробітку, російські – менше грошей і жодної впевненості у завтрашньому дні.
Економіка Росії деградує швидше, аніж це визнають офіційні дані: санкції вдарили по цивільних секторах, попит на внутрішньому ринку падає, бюджет виснажується війною. «російська чотириденка» лише підтверджує кризу, в якій країна загрузла через агресивну політику та економічну відсталість, – додали у СЗРУ.
- Російський автозавод BNM у Брянську, котрий мав налагодити серійний випуск копій китайських фургонів під маркою BNM Model 1, зупинив виробництво слідом за Павловським автобусним заводом (ПАЗ).
- Західні санкції, запроваджені через повномасштабну війну РФ проти України, завадили росіянам ввести в експлуатацію синхротрон “Сибірського кільцевого джерела фотонів”, який мали запустити 31 грудня 2024 року.
- Журналісти зʼясували, що розкішні автомобілі потрапляють до Росії попри західні санкції, зокрема через кавказькі країни.
- Велика Британія ввела санкції проти 10 російських кораблів із так званого “тіньового флоту”.
- Бюро ЄС із боротьби з шахрайством (OLAF) ініціювало розслідування щодо можливого реекспорту російської нафти через турецькі порти до країн ЄС.
10 вересня російські окупанти завдали ще одного удару по торговельно-розважальному центру в центрі Сум. Напередодні внаслідок атаки на територію ТРЦ загинули троє людей, ще 14 постраждали.
За даними медіа, Рязанський нафтопереробний завод, який належить “Роснєфті” та забезпечує Москву пальним, припинив роботу після атаки дронів 6 вересня.
Навесні 2026 року Велика Британія, Норвегія та США зірвали російські військові навчання біля архіпелагу Шпіцберген, під час яких російські підводні човни відпрацьовували застосування секретної зброї проти критично важливих підводних кабелів, розповіли двоє західних посадовців.
У межах системної роботи із протидії російським спецслужбам та недопущення дестабілізації ситуації в Україні, контррозвідка СБУ зірвала замовне вбивство відомого громадського активіста на Київщині.
У Краматорську на Донеччині кількість постраждалих внаслідок російської атаки зросла до 19. Серед них є немовля.