Китай викупив частку Росатома в одному з уранових проєктів у Казахстані
Джерело: “Казатомпром”
Китайська компанія State Nuclear Uranium Resources Development викупила частку російської держкорпорації “Росатом” у спільному підприємстві “Заречное”, що працює на території Казахстану.
Частка, яку продала дочірня структура “Росатома” Uranium One Group, становить 49,979%. Покупцем виступила SNURDC Astana Mining Company Limited, що належить китайській стороні. Казахстанська компанія “Казатомпром” зберегла свою частку в проєкті без змін.
“Заречное” займається видобутком урану на однойменному родовищі в Туркестанській області. Його відкрили у 1977 році, а запаси на початок 2024 року оцінюються у 3500 тонн урану. Розробку родовища планують завершити до 2028 року.
Крім цього, Uranium One Group має намір продати частки ще у двох проєктах у Казахстані: “Хорасан-U” і ТОВ “Кизилкум”.
Російській стороні в них належить по 30%. Покупцем стане China Uranium Development Company Limited, бенефіціаром якої є корпорація China General Nuclear Power Corporation (CGN). Частка “Казатомпрому” в обох підприємствах залишиться незмінною й становитиме 50%.
“Хорасан-U” веде видобуток урану на ділянці “Харасан-1” родовища “Північний Харасан” у Кизилординській області. Запаси цього родовища оцінюються у 33 000 тонн, а завершити його розробку планують до 2038 року. Переробка урану відбувається на потужностях ТОВ “Кизилкум”.
У 2023 році Uranium One Group видобула 4800 тонн урану в Казахстані та ще 2700 тонн у Росії, що дозволило Росатому посісти третє місце у світі з часткою ринку 14%.
Казатомпром, контрольований державним фондом “Самрук-Казина”, є найбільшим у світі виробником урану. Компанія забезпечує 20% світового видобутку й експортує продукцію до Китаю, Південної та Східної Азії, Європи та Північної Америки.
Казахстан, який не має власних атомних електростанцій, володіє близько 15% світових запасів урану, поступаючись лише Австралії.
- Російська державна корпорація “Росатом” розмістила замовлення на альтернативне обладнання в Китаї для першої турецької атомної електростанції, оскільки затримки постачань від німецької Siemens Energy AG загрожують зірвати проект, заявив міністр енергетики Туреччини.
Президент США Дональд Трамп звинуватив українську сторону у дефіциті дизельного пального на світовому ринку, мовляв, через удари по російських НПЗ.
Один із найближчих радників канцлера Німеччини Фрідріха Мерца опинився в потязі під час атаки російських дронів поблизу українсько-польського кордону. Гюнтер Зауттер, радник канцлера із зовнішньої та безпекової політики, повертався нічним рейсом із Києва до Польщі.
13 вересня російські війська здійснили масований обстріл Одещини. Внаслідок атаки травмувань зазнали 24 особи, зокрема двоє дітей.
Виявлений у повітряному просторі Литві безпілотник, котрий спонукав владу закрити аеропорт Вільнюса, а НАТО підняти щонайменше один винищувач, виявився зграєю птахів.
У центрі чеської Острави побили поляка Кубу Гайсіґа, котрий їхав велосипедом уздовж кордонів Верхньої Сілезії в межах акції “Rajza dla Marceliny”. Під час акції волонтер планував подолати 800 км, аби зокрема зібрати кошти на лікування своєї онкохворої партнерки.