Лідер радикальної партії Меланшон вчетверте балотуватиметься у президенти Франції
Джерело: The Guardian.
Лідер радикальної лівої партії “Непокорена Франція” Жан-Люк Меланшон офіційно підтвердив свій намір взяти участь у президентських перегонах 2027 року. В етері національного мовника TF1 74-річний політик заявив, що країні потрібен досвідчений керівник, здатний вивести її з періоду соціальної та геополітичної турбулентності. Своє рішення Меланшон обґрунтував необхідністю рішучої відповіді на виклики сучасності.
“Нам загрожує масштабна війна, нам загрожує кардинальна зміна клімату, а тепер наближається економічна та соціальна криза”, – підкреслив він.
Окремим пунктом його програми стане жорстка опозиція до дій США та Ізраїлю на Близькому Сході, де політик пропонує діяти спільним фронтом разом з урядом Іспанії.
Це висування стало несподіванкою для частини лівого електорату, оскільки раніше Меланшон обіцяв поступитися місцем новому поколінню лідерів. Проте зараз він наполягає, що саме його економічна програма є єдиною альтернативою посиленню позицій “Національного об’єднання” Марін Ле Пен. На думку Меланшона, головними ворогами Франції є нерівність та ксенофобія:
“Те, що найбільше роз’єднує єдність французького народу, – це привілеї та расизм”.
Водночас політичний шлях кандидата супроводжується низкою скандалів. Опоненти звинувачують його в антисемітизмі та маніпуляціях теоріями змови. Зокрема, лівоцентрист Рафаель Глюксман назвав Меланшона “Жан-Марі Ле Пеном нашого часу” через його публічні кепкування з прізвищ єврейського походження.
Попри вибачення за “випадкове перекручування імен”, рівень недовіри до політика серед широких мас залишається рекордно високим. Враховуючи, що чинний президент Еммануель Макрон не має права на третій термін, перегони 2027 року обіцяють стати найбільш фрагментованими в історії сучасної Франції.
- Колишній президент Болгарії Румен Радєв, відомий своїми проросійськими поглядами, святкує тріумф на восьмих за останні п’ять років парламентських виборах. Його політична сила “Прогресивна Болгарія” отримала впевнену більшість, що дає йому право особисто формувати новий кабінет міністрів.
- Офіційні представники виборчої комісії Палестини оголосили про перемогу лоялістів президента Махмуда Аббаса на місцевих виборах. Головною сенсацією стало проведення голосування в одному з міст сектору Гази, що стало першим демократичним процесом у цьому регіоні за останні два десятиліття.
- У Франції фіксують підвищений попит на добровільну військову службу. Запущена у 2026 році програма залучила більше охочих, ніж передбачено місць: кількість заявок з перших днів перевищила доступні квоти для набору молоді.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час Форуму оборонної промисловості на саміті НАТО в Анкарі 7 липня заявив, що країни Альянсу наступного року матимуть виробничі потужності для випуску близько 4 мільйонів артилерійських снарядів щороку.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон планує зняти санкції з Туреччини. Про це він сказав на початку зустрічі з президентом Реджепом Таїпом Ердоганом на саміті НАТО.
У Національному архіві Великої Британії випадково знайшли один із найрідкісніших друкованих примірників Декларації незалежності США. Документ понад два століття зберігався серед архівів Королівського військово-морського флоту й залишався непоміченим.
Спроби російської влади розпочати імпорт пального на тлі масштабного дефіциту натрапили на протидію Японії. Країна не дозволяє постачання ні напряму, ні через посередників, підтвердив у вівторок міністр економіки, торгівлі та промисловості Рьосей Акадзава.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні анонсував новий пакет оборонної допомоги Україні на суму близько 900 млн доларів. Водночас президент України Володимир Зеленський повідомив, що вже надійшли певні засоби ППО.