Литва надасть Україні довгостроковий пакет військової допомоги на 200 млн євро
Джерело: спільна пресконференція з президентами України й Литви
Президент Литви Гітанас Науседа в середу, 10 січня, повідомив, що Литва надасть Україні довгостроковий пакет військової допомоги на суму 200 млн євро.
“У січні ми знову направимо в Україну боєприпаси, генератори, системи детонації, а в лютому – бронетранспортери М577. Будемо тренувати українських солдатів і зміцнювати співпрацю в оборонній промисловості”, – сказав президент Литви.
Своєю чергою, міністр оборони Литви Арвідас Анусаускас додав, що “Литва не втомиться підтримувати боротьбу України за свободу, як ми самі не втомлюємося протягом 50 років прагнути до відновлення незалежності Литви”.
Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський зараз перебуває з візитом в Литві, а згодом відвідає Естонію та Латвію.
- На щорічному тристоронньому саміті у Таллінні зберуться президенти країн Балтії. Вони обговорюватимуть багато питань регіональної співпраці, зокрема допомогу Україні.
- Варшавські посли країн Балтії висловили своє невдоволення польському уряду у зв’язку з тим, що польські перевізники блокують рух вантажного автотранспорту на кордоні з Україною.
- Україна, Естонія, Латвія та Литва бойкотуватимуть саміт Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) після запрошення на нього міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.