Манчестерський університет призначив Ольгу Онух першою в історії професоркою української політики у Великій Британії

Джерело: British Council Ukraine

Манчестерський університет призначив Ольгу Онух першою в історії професоркою української політики у Великій Британії та англомовному світі.

Як повідомляється, Ольга Онух — науковиця та одна із провідних експертів у дослідженнях української політики та суспільства. Разом із Британською Радою та Goethe-Institut, у 2018 році Онух працювала над дослідженнями культурної дипломатії та культурних зв’язків в Україні та в Єгипті у якості консультанта.

Також вона є науковим керівником дослідницької роботи Кресиди Аркрайт “Залучення молоді у країнах з молодими демократіями” Манчестерського університету, яка зокрема досліджує програму “Активні громадяни”, що реалізовувалась Британською Радою в Україні спільно із партнерами протягом 2014-2023 років.

“Ми з нетерпінням чекаємо на продовження нашої співпраці з Ольгою та її кафедрою, щоб краще зрозуміти роль, яку відіграла молодь у розвитку України як демократичної держави, і той вирішальний внесок, який вона зробить у відновлення та відбудову країни”, — прокоментувала Лі Гібсон, директорка Британської Ради в Україні.

Зазначається, що до цього часу в англомовних академічних колах не існувало професорського звання зі спеціальності “Українська політика”. Запуск курсу Онух запланований на вересень.

“Я дуже пишаюся лідерством Манчестерського університету у підтримці українських студентів і науковців. Це професорське звання сприяє підвищенню популярності порівняльного політологічного аналізу в Україні, а також допоможе підвищити міжнародний авторитет Манчестерського університету, який уже є головним лідером у дослідженнях і викладанні соціальних наук”, – зауважила Онух.

8 серпня президентка Угорщини Каталін Новак підписала агреман для посла України в Будапешті Федора Шандора.

Я живу у домі, який збудували мої бабуся з дідусем. Тут мешкало три покоління моєї родини. Тут святкували весілля, народжувалися і помирали — все, як має бути у стінах, які є чимось більшим, ніж просто помешканням. Це дім, справжній дім, до якого повертаєшся, коли у великому світі за вікном не знаходиться сховку, щоб перебути бурі і незгоди. Мій дім далеко не ідеальний. Його спланував архітектор, який вочевидь прогулював лекції з практичності та базового розуміння, як функціонує життя на щодень: у нас більше коридорів та сходів, аніж того, що в плані називається житлова площа — парадний вхід взагалі виходить на північ, кухня крихітна, та й кімнатки не набагато більші, а до підвалу треба заповзати на пузі крізь крихітний отвір у підлозі під сходами — такі дива гнучкості нам уже не під силу, тому підвал відданий в оренду привидам трилітрових банок з квашеними помідорами, які там зберігаються, мабуть, з часів першого президенства Леоніда Кучми. Та я свій дім, не Кучму, все одно люблю.