Марін Ле Пен повернула ідею заборони хіджабів перед президентськими виборами у Франції
Джерело: Politico.
Марін Ле Пен знову повернула до президентської кампанії одну зі своїх найсуперечливіших ідей – повну заборону носіння хіджаба у публічних місцях у Франції. За даними Politico, оточення Ле Пен планує включити таку норму до ширшого законопроєкту про боротьбу з “радикальним ісламізмом”, а потім винести документ на загальнонаціональний референдум.
У штабі політикині вважають, що такий підхід дозволить перевести дискусію з площини релігії у площину боротьби з “ісламістською ідеологією”.
Зазначимо, що тема різко вийшла на перший план після того, як один із депутатів “Національного об’єднання” заявив, що за носіння хіджаба у громадських місцях за президентства Ле Пен можуть запровадити штрафи. Сама Ле Пен нині має двозначну перевагу в опитуваннях перед першим туром президентських виборів навесні 2027 року.
Пропозиція вже викликала різку реакцію з боку лівих політиків і правозахисників. Жан-Люк Меланшон заявив, що Ле Пен фактично хоче створити у Франції “поліцію одягу в іранському стилі“. Антирасистська організація SOS Racisme звинуватила її в намірі “витіснити мусульманок із публічного простору”.
Критика пролунала і від частини правоцентристів. Едуар Філіпп заявив, що держава має боротися з “ісламізмом та екстремістами, а не з французькими мусульманами”. Консерватор Бруно Ретайо також поставив під сумнів доцільність такої заборони, наголосивши, що її виконання вимагало б значних поліцейських ресурсів.
Дискусія щодо мусульманських головних уборів у Франції триває вже багато років. За даними національної статистики за 2023 рік, хіджаб носять близько 26% мусульманок віком від 18 до 49 років.
Франція вже має одні з найжорсткіших у Європі правил щодо релігійного одягу. У країні заборонено носити у публічних місцях одяг, який повністю закриває обличчя, а з 2004 року релігійні головні убори, включно з хіджабами та кіпами, заборонені у державних школах.
Під час Олімпіади 2024 року Франція також не дозволяла власним спортсменкам виступати у хіджабах. Водночас навіть усередині “Національного об’єднання” ідея повної заборони хіджаба залишається політично ризикованою.
Президент партії Жордан Барделла раніше обговорював можливість відмовитися від цієї пропозиції через побоювання, що вона може відштовхнути виборців. У понеділок він знову спробував дистанціюватися від категоричної заборони.
“Йдеться не про нав’язування дрес-коду”, – заявив Барделла, наголосивши, що остаточне рішення мають ухвалити самі французи на референдумі.
Втім, повернення теми хіджабів у центр кампанії показало, що саме Ле Пен нині визначає ключові акценти політичної лінії партії.
- У місті Герат на заході Афганістану представники влади Талібану розігнали протести проти хіджабів. Повідомляється про жертву та поранених.
- Іранська співачка Парасту Ахмаді та восьмеро учасників її музичної команди були засуджені до 74 ударів батогом, а також до двох років заборони на виїзд із країни та участь у мистецькій діяльності.
У Республіканській партії США зростає підтримка ідеї тимчасово обмежити експорт дизельного пального. Причиною стали рекордні ціни, які особливо болісно вдарили по фермерах, перевізниках та регіонах із високою залежністю від дизеля.
Шестирічна Лянь Юньчжи з китайського Ченду двічі за вересень покращила жіночий світовий рекорд у швидкісному складанні кубика Рубіка 3×3. Її найкращий середній результат за п’ять спроб становив 4,27 секунди.
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем попросив президента США Дональда Трампа порушити питання звільнення британського громадянина Джиммі Лая під час його майбутньої зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Лондон також дав зрозуміти, що готовий прийняти Лая у Великій Британії.
NASA успішно активувала головний науковий інструмент космічного телескопа Nancy Grace Roman – інфрачервону камеру Wide Field Instrument із роздільною здатністю 300 мегапікселів. Телескоп наблизився до початку повноцінних наукових спостережень, які мають стартувати у 2027 році.
Канада виділить 100 млн канадських доларів міжнародної допомоги Палестині. Більшу частину коштів – 80 млн спрямують на невідкладні гуманітарні потреби, ще 20 млн – на програми у сфері миру та безпеки.