Марін Ле Пен повернула ідею заборони хіджабів перед президентськими виборами у Франції
Джерело: Politico.
Марін Ле Пен знову повернула до президентської кампанії одну зі своїх найсуперечливіших ідей – повну заборону носіння хіджаба у публічних місцях у Франції. За даними Politico, оточення Ле Пен планує включити таку норму до ширшого законопроєкту про боротьбу з “радикальним ісламізмом”, а потім винести документ на загальнонаціональний референдум.
У штабі політикині вважають, що такий підхід дозволить перевести дискусію з площини релігії у площину боротьби з “ісламістською ідеологією”.
Зазначимо, що тема різко вийшла на перший план після того, як один із депутатів “Національного об’єднання” заявив, що за носіння хіджаба у громадських місцях за президентства Ле Пен можуть запровадити штрафи. Сама Ле Пен нині має двозначну перевагу в опитуваннях перед першим туром президентських виборів навесні 2027 року.
Пропозиція вже викликала різку реакцію з боку лівих політиків і правозахисників. Жан-Люк Меланшон заявив, що Ле Пен фактично хоче створити у Франції “поліцію одягу в іранському стилі“. Антирасистська організація SOS Racisme звинуватила її в намірі “витіснити мусульманок із публічного простору”.
Критика пролунала і від частини правоцентристів. Едуар Філіпп заявив, що держава має боротися з “ісламізмом та екстремістами, а не з французькими мусульманами”. Консерватор Бруно Ретайо також поставив під сумнів доцільність такої заборони, наголосивши, що її виконання вимагало б значних поліцейських ресурсів.
Дискусія щодо мусульманських головних уборів у Франції триває вже багато років. За даними національної статистики за 2023 рік, хіджаб носять близько 26% мусульманок віком від 18 до 49 років.
Франція вже має одні з найжорсткіших у Європі правил щодо релігійного одягу. У країні заборонено носити у публічних місцях одяг, який повністю закриває обличчя, а з 2004 року релігійні головні убори, включно з хіджабами та кіпами, заборонені у державних школах.
Під час Олімпіади 2024 року Франція також не дозволяла власним спортсменкам виступати у хіджабах. Водночас навіть усередині “Національного об’єднання” ідея повної заборони хіджаба залишається політично ризикованою.
Президент партії Жордан Барделла раніше обговорював можливість відмовитися від цієї пропозиції через побоювання, що вона може відштовхнути виборців. У понеділок він знову спробував дистанціюватися від категоричної заборони.
“Йдеться не про нав’язування дрес-коду”, – заявив Барделла, наголосивши, що остаточне рішення мають ухвалити самі французи на референдумі.
Втім, повернення теми хіджабів у центр кампанії показало, що саме Ле Пен нині визначає ключові акценти політичної лінії партії.
- У місті Герат на заході Афганістану представники влади Талібану розігнали протести проти хіджабів. Повідомляється про жертву та поранених.
- Іранська співачка Парасту Ахмаді та восьмеро учасників її музичної команди були засуджені до 74 ударів батогом, а також до двох років заборони на виїзд із країни та участь у мистецькій діяльності.
Президент США Дональд Трамп намагався переконати американців, що його угода з Росією щодо дизельного пального сприятиме зниженню цін на пальне у США. Однак насправді ця домовленість більше схожа на спробу змусити Україну капітулювати.
Увечері 12 жовтня російські війська атакували Харків керованими боєприпасами типу «бандероль». Один із них влучив у житлову п’ятиповерхівку в Холодногірському районі. Відомо щонайменше про п’ятьох постраждалих, під завалами можуть перебувати люди.
Прокуратура Відня заявила, що підставою для затримання журналістів «Української правди» Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка стали свідчення очевидців, які нібито бачили трьох чоловіків під час спостереження за певним об’єктом.
На Тернопільщині чоловік у стані алкогольного сп’яніння зателефонував до поліції та зажадав приїзду правоохоронців, заявивши, що хоче влаштувати на них полювання. Він погрожував стріляти в поліцейських і стверджував, що має зброю.
Фінляндія частково укріпила кордон із Росією, проте наразі не планує будувати масштабні оборонні споруди, подібні до тих, які зводять Польща та країни Балтії. До таких заходів країна вдаватиметься лише за появи безпосередньої загрози нападу.