Мендель: Єрмак стверджував, що Bellingcat писав про «Вагнергейт» через «вплив Вірменії»

Джерело: Юлія Мендель в інтерв’ю “Радіо Свобода”

Колишня прессекретарка президента Володимира Зеленського Юлія Мендель згадала про події, пов’язані зі “справою вагнерівців” та роль Андрія Єрмака у комунікації навколо цього питання.

Мендель нагадала, що у 2020 році навколо операції щодо бойовиків ПВК “Вагнер” виник резонанс, який отримав назву “Вагнергейт”. Вона зауважила, що тоді Єрмак опинився в центрі скандалу.

За словами Мендель, під час однієї з розмов у присутності президента Зеленського Єрмак висловив своє пояснення щодо того, чому тема “Вагнергейту” з’явилася в публікаціях міжнародної дослідницької групи Bellingcat.

“Президент спитав, чому про це пише іноземне велике медіа. Це була громадська організація Bellingcat. Андрій Борисович сказав, що він знає, чому вони про це пишуть, і що на 1000% упевнений, що вони атакують саме його, бо Bellingcat був викуплений Вірменією”, – розповіла вона.

Мендель зазначила, що вважала такі твердження юридично і фактично неможливими. За її словами, Єрмак доводив цю позицію емоційно: “Він кричав, махав руками, кричав про 1000 відсотків”.

Колишня прессекретарка охарактеризувала цей епізод як приклад, коли, на її думку, інформація подавалася “безглуздо і конспірологічно”.

Мендель стверджує, що під час роботи в Офісі президента вона намагалася донести до Зеленського інші оцінки ситуації, однак, за її словами, вплив Андрія Єрмака був дуже значним. Вона зазначила: “Ви не розумієте рівень впливу цієї людини” та “не уявляєте масштабів”.

Довідка. “Вагнергейт” – це операція українських спецслужб 2020 року, яка передбачала викриття, вербування та затримання бойовиків ПВК “Вагнер”, зокрема причетних до збиття Іл-76 у Луганську та авіалайнера рейсу MH17 біля Донецьку. За даними окремих учасників та журналістських розслідувань, операцію було відкладено після обговорення в Офісі президента, де, зокрема, фігурував тодішній керівник ОП Андрій Єрмак. Після затримання вагнерівців у Білорусі їх передали Росії, що спричинило суспільний та політичний резонанс, а також запити щодо встановлення відповідальних за зрив операції. Розслідуванням обставин займалася команда Bellingcat.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.