Міжнародний кримінальний суд може видати нові ордери на арешт Путіна
Джерело: Голос Америки
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі може видати нові ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна за воєнні злочини скоєні ПВК “Вагнер”.
Справа щодо депортації українських дітей – не єдина, яку розслідує МКС. І це може призвести до нових ордерів на арешт Путіна та найвищого керівництва Росії.
Зокрема голова МКС Пьотр Гофманський вважає, що МКС може видати нові ордери на арешт Путіна. У цій ситуації все залежатиме від дій прокурора МКС.
“Він (прокурор – ред.) може зробити запит на ордер на арешт в досудових суддів МКС, які вирішать, чи є підстави для видачі майбутніх ордерів на арешт. Але безумовно прокурор чітко заявив, що він активно займається новими розслідуваннями в Україні, так само як і в інших країнах та ми очікуємо, що буде більше дій з цього приводу”, – розповів Гофманський.
Він додав, що ще однією причиною для видачі ордера може стати справа про воєнні злочини, скоєні найманцями російської ПВК “Вагнер”.
Статус вагнерівців з точки зору закону в Росії ще залишається невизначеним, однак сам Путін нещодавно визнав, що РФ фінансувала ПВК “Вагнер” з державного бюджету принаймні рік – з травня 2022 по травень 2023 року – витративши на найманців близько мільярда доларів.
Експерти з міжнародного права, вважають ця заява Путіна зробить легшою роботу міжнародних судів з переслідування російського керівництва за злочини, скоєні вагнерівцями.
Відомо, що 17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна. Рішення МКС пов’язане з воєнними злочинами Путіна та Львової-Бєлової. Вони підозрюються у незаконній депортації українського населення, зокрема дітей.
- МВС Росії оголосило в розшук суддю Міжнародного кримінального суду (МКС) Томоко Акане. Вона 17 березня цього року видала ордер на арешт президенту Росії Володимиру Путіну і дитячому омбудсмену Марії Львової-Бєлової.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.
Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.