Може вплинути на допомогу від ЄС: нардеп Юрчишин про ставлення партнерів до телемарафону «Єдині новини»

Джерело: Детектор Медіа

Європейська комісія висловила критику на адресу телемарафону “Єдині новини”, зокрема щодо його фінансування з державного бюджету та об’єктивності. Брюссель у жовтні офіційно озвучив занепокоєння цією ситуацією, що може мати значні наслідки для України.  

Народний депутат Ярослав Юрчишин попереджає, що західні партнери можуть використати цю проблему як аргумент під час обговорення чергового пакета фінансової допомоги. За його словами, партнери можуть поставити ультиматум: розв’язати питання з телемарафоном або залишитися без грошей.  

“Влада продовжує сподіватися, що інвестиції у комерційні канали, які раніше вважали залежними від олігархів, забезпечать їй лояльну інформаційну політику на майбутніх виборах. Це наївно. Олігархи не зацікавлені у підтримці каналів у міжвиборчий період. Держава зараз бере на себе цю функцію, забезпечуючи виживання каналів, таких як “Інтер”, за рахунок платників податків”, — зазначив Юрчишин.  

Результати соціологічних досліджень також ставлять під сумнів доцільність телемарафону. Опитування Центру Разумкова та Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, проведене на замовлення руху “Чесно”, показало, що лише 17% респондентів вважають телемарафон актуальним. Київський міжнародний інститут соціології повідомляє, що на початок 2024 року довіра до “Єдиних новин” зберігалася у третини опитаних.  

Моніторинг від “Детектора медіа” у жовтні виявив, що 90% інтерв’ю у межах телемарафону провели з представниками партії “Слуга народу”, Кабінету міністрів чи Офісу президента. Голосів опозиції, яку підтримує частина виборців, на телебаченні практично немає.  

Такі результати можуть підірвати довіру не лише всередині країни, але й на міжнародному рівні, що ускладнить співпрацю з західними партнерами.

Москва більше не вірить у те, що президент США Дональд Трамп зможе змусити Україну ухвалити мирну угоду на російських умовах, повідомили обізнані джерела. За словами співрозмовників, переконаність у цьому штовхає главу РФ Володимира Путіна на затягування війни шляхом збільшення ударів по Україні та посилення тиску на країни, котрі підтримують Київ.

Агент ФСБ отримав 15 років увʼязнення з конфіскацією майна, котрий планував замах на одного з керівників регіонального управління СБУ на Донеччині. Правоохоронці завчасно викрили ворожий задум і затримали зловмисника у квітні цього року.

3 листопада міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що за провокацією у Петропавлівській Борщагівці стоїть Росія. За його словами, Москва намагається використовувати внутрішні проблеми України, аби посилити суспільну напругу та послабити єдність країни.

У ніч на 3 листопада Росія розпочала одну з наймасштабніших атак на енергетичну інфраструктуру України. Через обстріли ситуація в енергосистемі додатково ускладнилася, у низці регіонів, зокрема в Києві, запровадили аварійні відключення електроенергії.

До суду передали справу чотирьох військовослужбовців збройних формувань так званої “ЛНР”, котрих обвинувачують у жорстокому поводженні з цивільними та порушенні законів і звичаїв війни. У липні 2022 року вони пограбували літнє подружжя в селі Морозівка Ізюмського району, погрожували йому вбивством та імітували розстріл.