МЗС Польщі викликало російського посла
Джерело: “Польське радіо”
Міністерство закордонних справ Польщі викликало посла РФ. Глава відомства Радослав Сікорський рішуче засудив ворожі дії Москви як “акт державного тероризму”.
Ми не погоджуємося з безкарними спробами випробовувати наші кордони та з ворожими діями на наших територіях. Ми не можемо погодитися з підпалами, атаками на залізницю, вбивствами та іншими провокаціями. Польща також викликала посла Росії, щоб висловити наше рішуче засудження державного тероризму з боку Російської Федерації, – зазначив Сікорський після зустрічі міністрів закордонних справ країн Веймарського трикутника.
Він додав, що загроза, спрямована проти одного із союзників, є проблемою всього Альянсу. І акцентував, що Путін становить одну з найсерйозніших загроз для безпеки Європи та світового порядку. Міністри Польщі, Німеччини та Франції підтвердили подальшу підтримку України.
1 серпня уряд Німеччини офіційно звинуватив Росію в організації диверсії в аеропорт у Лейпцигу минулого місяця, та оголосив про низку заходів у відповідь. Зокрема, мовиться про закриття російського консульства та російського культурного центру в Берліні.
Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль заявив, що Берлін продовжить підтримувати Україну та вживе заходів для ускладнення проведення таких російських операцій у Німеччині та Європі.
Крім того, Берлін планує найближчим часом спорядити Україні додаткові ракети Iris-T та кілька тисяч ударних безпілотників. Постачання можуть розпочатися вже у вересні.
Німеччина також має намір розширити співпрацю з Києвом у сфері розвідки, домагатися посилення санкцій проти Росії, посилення контролю за в’їздом російських громадян та тиску на “тіньовий флот” РФ.
Європейські посадовці, своєю чергою, заявили про намір посилити підтримку України та запровадити додаткові санкції проти Росії.
За даними Politico, у Берліні вважають, що відповідь не може обмежитися висилкою окремих російських дипломатів чи закриттям російських установ. Серед можливих кроків розглядають посилення санкцій та інші заходи підтримки України.
Тим часом Угорщина заявила, що готова підтримати Німеччину в протидії російським гібридним атакам. Заява прозвучала після того, як Берлін визнав Росію винною в інциденті з дроном біля українського літака в Лейпцигу.
- 12 серпня Швейцарія посилила санкції проти Росії через повномасштабну війну РФ проти України. Вперше обмеження торкнулись представників російського промислового та оборонного сектору.
- У відповідь на нещодавню серію російських ударів по Україні Європейський Союз ухвалив нові санкції проти Росії. Висока представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас вказує, що до санкційних списків додали 5 осіб, причетних до військово-промислового комплексу РФ.
- Велика Британія розширила антиросійські санкції та додала до списку 12 компаній, 6 суден тіньового флоту та бізнесмена Олександра Жданова.
- 4 липня у Кишиневі остаточно закрили Російський центр науки і культури, який діяв у столиці Молдова в межах підписаної у 1998 році угоди з Росія. У документі було передбачено продовження строку дії кожні п’ять років, однак цього разу влада відмовилася від співпраці.
У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.