На Черкащині визначили пошкоджені внаслідок війни об’єкти, які відновлюватиме держава
Джерело: брифінг Черкаської ОВА
У Черкаській області обрали школи, дитячі садки та житлові будинки, які відновлюватимуть коштом держави. Усі обрані об’єкти постраждали внаслідок російського вторгнення.
Як сказав начальник Черкаської ОВА Ігор Табурець, одним із них буде Паланський ліцей, який зазнав руйнувань у перший день повномасштабної війни. З Фонду відновлення спрямують близько 95 млн гривень, серед яких з державного бюджету – 75 млн гривень, а 20 млн гривень – з бюджету Паланської громади.
На відновлення Паланського дитсадка передбачено 17 млн грн, а на Городецьку гімназію – 14 млн гривень. В Умані за 67 млн грн відремонтують житловий будинок з фонду ліквідації збройної агресії Росії. Він зазнав руйнувань 28 квітня через російську ракету. Ще 7 млн гривень буде виділено з бюджету Уманської міської ради.
Ремонтні роботи триватимуть близько пів року.
Загалом на Черкащині внаслідок російських атак зафіксували 27 влучань, було пошкоджено 331 об’єкт.
- Європейський інвестиційний банк виділить Україні кошти на два проєкти з відновлення. Перші два транші по €100 млн із запланованих загальних €450 млн можуть бути затверджені найближчим часом, орієнтовно до кінця 2023 року.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.