На фронті загинув колишній політв’язень та співзасновник УНА-УНСО Микола Карпюк

Джерело: громадський діяч Артур Палатний (Facebook)\сільська рада Великого Житина.

На фронті 19 вересня загинув Микола Карпюк – громадський і політичний діяч, один із керівників УНА-УНСО та колишній політв’язень Кремля. Йому було 62 роки. Про загибель Карпюка повідомили його знайомі та колеги 20 вересня.

Після початку повномасштабного вторгнення Карпюк долучився до захисту України. Колишній нардеп та громадський діяч Артур Палатний, повідомляючи про його смерть, наголосив, що навіть після 60 років той вирішив іти на фронт.

“Навіть після 60 років пішов воювати, захищати рідну землю, бо для нього любов до України була не словами, а справою всього життя”, – написав Палатний.

Микола Карпюк народився 21 травня 1964 року у Великому Житині на Рівненщині. Після строкової служби в армії працював токарем на підприємствах Рівного – льонокомбінаті, заводі тракторних запчастин та “Газотроні”. Згодом був журналістом газети “Наша справа”.

У 1990-х роках він став одним із діячів УНА-УНСО, очолював рівненський осередок організації, а пізніше був заступником її керівника. Також двічі – у 1998 та 2002 роках – балотувався до Верховної Ради, однак політична сила не подолала прохідний бар’єр.

Карпюк брав участь у збройному конфлікті в Придністров’ї, а згодом – у грузинсько-абхазькій війні на боці Грузії. Сам він пізніше підтверджував участь у цих двох конфліктах, але категорично заперечував, що коли-небудь воював у Чечні.

На початку 2000-х Карпюк долучився до протестної кампанії “Україна без Кучми”. Після зіткнень у Києві його засудили до 4,5 року позбавлення волі. На свободу він вийшов у 2004 році, після чого повернувся до діяльності в УНА-УНСО.

Під час Революції Гідності Карпюк приєднався до “Правого сектору”, де займався політичним напрямом організації. У березні 2014 року його затримали російські силовики після в’їзду на територію РФ.

Російське слідство звинуватило Карпюка та Станіслава Клиха в участі у Першій чеченській війні в 1994–1995 роках і в причетності до загибелі російських військових. Карпюк провину не визнав і заявляв, що ніколи не воював у Чечні, а необхідні слідству свідчення у нього вибивали тортурами та погрозами його родині.

У травні 2016 року російський суд засудив Карпюка до 22,5 року колонії суворого режиму. Правозахисний центр “Меморіал” визнав його та Клиха політичними в’язнями, а Amnesty International називала процес над ними “пародією на правосуддя”.

У Росії Карпюк провів понад п’ять років. 7 вересня 2019 року він повернувся до України в межах великого обміну “35 на 35” разом з Олегом Сенцовим, Романом Сущенком, Володимиром Балухом, Станіславом Клихом, Павлом Грибом та іншими українцями. Одразу після повернення Карпюк говорив, що хоче присвятити подальше життя Україні.

“Оскільки мені не так багато лишилося, я багато життя прожив, то хочеться його прожити з максимальною користю і ефектом для України”, – сказав він тоді журналістам в аеропорту “Бориспіль”.

Пізніше Карпюк працював в офісі українського омбудсмена разом з іншим звільненим політв’язнем Володимиром Балухом. Після повномасштабного вторгнення Росії він знову долучився до захисту країни, однак загинув загинув 19 вересня 2026 року.

На війні з російськими окупантами загинув випускник Харківської державної академії фізичної культури, спортсмен і військовослужбовець Роман Бузіле. Захиснику України було 33 роки.
Унаслідок російської атаки на Київщину загинув голова Дмитрівської громади Тарас Тарасович Дідич, який одним з перших приїхав на місце удару.
На Донеччині підтвердили загибель військового, тренера з вільної боротьби та майстра спорту України Костянтина Соломакіна. Захиснику було 42 роки.