На Херсонщині стартував перший після деокупації кінофестиваль

Джерело: Херсонська ОВА у Telegram

У Херсонській області – вперше після звільнення від російських загарбників – стартував кінофестиваль – Kherson Film Fest.

Глядачам презентують десять стрічок. Організатори говорять, що добираючи фільми, надихалися безпосередньо й сонячною Херсонщиною.

“У програмі фестивалю як повний метр, так і короткометражне кіно. Стрічки різні за жанром і тематикою. Але усі вони допомагають відвідувачам відволіктися, пригадати мирні, безтурботні часи. Перегляд фільмів для відвідувачів – безоплатний”, – повідомили у Херсонській ОВА

Зображення: Херсонська ОВА/telegram

До програми Херсонського кінофестивалю увійшло сім повнометражних та три короткометражні фільми. Відкриють фестиваль стрічкою “Королі репу” Мирослава Латика, а закриватимуть – фільмом “Три жінки” Максима Мельника.

Також покажуть стрічки “Іван і Марта” Сергія Буковського, “Поема про море” Юлії Солнцевої та “Заповідник Асканія” Андрія Литвиненка.

Блок короткометражних фільмів складається з українських стрічок 2022 – 2023 років, а саме: “Велика маленька війна” Мирослава Латика, “ГКЧП” Аркадія Непиталюка, “Капітан Бровари” Едуарда Нечмоглода.

Серед дитячих фільмів покажуть іспанську роботу “Душа команди” Роберто Буесо та нідерландсько-бельгійський фільм “Паця” Маші Гальберштад.

Вхід на всі покази – безоплатний, за реєстрацією через соціальні мережі.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.