На Хмельниччині звільнили перших двох ув’язнених, які побажали мобілізуватися
Джерело: пресслужба суду
Хмельницький міськрайонний суд ухвалив рішення звільнити від відбування покарання перших двох ув’язнених, які висловили бажання мобілізуватися. Ще 50 подібних справ суд мав розглянути 22 травня.
Перші рішення суд виніс 21 травня. Подання від Державної установи “Хмельницький слідчий ізолятор” про умовно-дострокове звільнення засуджених для проходження військової служби розглядали у режимі відеоконференції.
Мобілізуватися виявили бажання двоє чоловіків, народжених у 2000 та 1981 роках. Вони є мешканцями сіл Хмельницького та Красилівського районів Хмельницької області. Обидва були засуджені за крадіжки у жовтні та листопаді 2022 року до 4 років і 9 місяців та до 5 років і 5 місяців позбавлення волі відповідно.
Згідно з текстом ухвал, кожен із чоловіків придатний до військової служби за станом здоров’я, пройшов професійно-психологічний відбір та має достатній рівень фізичної підготовки для виконання обов’язків військовослужбовця.
Після винесення рішень судом, ДУ “Хмельницький слідчий ізолятор” має негайно, але не пізніше 24 годин після набрання ухвалами законної сили, умовно-достроково звільнити чоловіків від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом. Національна гвардія забезпечить їх доставку до Хмельницького територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) для укладення контракту та початку служби.
Суд також постановив встановити адміністративний нагляд за звільненими чоловіками терміном на один рік, але не довше ніж до їх звільнення з військової служби. Нагляд здійснюватимуть командири військової частини, у якій вони служитимуть за контрактом.
Звільненим заборонено залишати межі дислокації військової частини та виїжджати в особистих справах без дозволу командира.
Кожна з ухвал підлягає негайному виконанню, однак на них може бути подана скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом семи днів з дня оголошення.
- 21 травня заступниця міністра юстиції Олена Висоцька поінформувала, що станом на цей день вже понад три тисячі засуджених подали заяви на службу у ЗСУ.
- Раніше очільник Мін’юсту Денис Малюська розповів, скількох ув’язнених українців можуть мобілізувати для боротьби з російськими окупантами.
- За словами міністра, він підтримує ухвалений парламентарями законопроєкт про мобілізацію ув’язнених. Щобільше, Малюська вважає, що мобілізувати до війська можна і тих, хто засуджений за вбивство.
- 18 травня в Україні почав діяти оновлений закон про мобілізацію.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.