На Полтавщині оголосили триденну жалобу після російського удару
Джерело: Філіп Пронін
У Полтавській області з 4 вересня оголошено триденну жалобу через удар росіян по військовому Інституту звʼязку, внаслідок якого загинула щонайменше 41 людина.
“Відзавтра область – у триденній жалобі. Світла пам’ять усім загиблим. Ворог обов’язково має відповісти за всі злочини проти людяності”, – написав голова Полтавської ОВА Філіп Пронін.
Російські агресори завдали удару по навчальному закладу Полтави, використавши дві балістичні ракети. Відомо про щонайменше 41 загиблого та 180 поранених.
Ракети вдарили так швидко після тривоги, що люди ще не встигли евакуюватися до бомбосховища. Одну з будівель інституту частково зруйновано, багато людей опинилися під завалами.
Рятувальники локалізували пожежу та розбирають завали. Завдяки їхній роботі врятовано 25 осіб, з яких 11 дістали з-під завалів. Потерпілих передають лікарям для медичної допомоги.
“За наявною зараз інформацією, дві балістичні ракети. Влучання по території учбового закладу і сусідньої лікарні. Частково зруйновано одну з будівель Інституту звʼязку. Люди опинилися під завалами. Багатьох вдалося врятувати. Більш ніж 180 людей поранено. На жаль, багато загиблих. Станом на цей час відомо про 41 загиблого. Мої співчуття всім рідним та близьким”, – розповів Президент.
- Зранку 3 вересня стало відомо, що внаслідок атаки ЗС РФ по Харкову 1 вересня зросла кількість загиблих. Ще однією жертвою виявився 21-річний фельдшер екстреної медичної допомоги.
Росія може мобілізувати близько 300 тисяч людей для війни проти України протягом жовтня-грудня 2026 року, що може суттєво збільшити кількість російських військових на фронті.
28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.
28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.
З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.
ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.