На виборах президента Ірану переміг кандидат-реформіст Масуд Пезешкіан

Джерело: AP

У другому турі президентських виборів в Ірані перемогу здобув Масуд Пезешкіан. Кандидат-реформіст переміг прихильника жорсткої лінії Саїда Джалілі. Він вже пообіцяв зміцнювати зв’язки з Заходом та пом’якшити закон про обов’язкове носіння хіджабу для жінок.

Під час передвиборчої кампанії Пезешкіан пообіцяв не запроваджувати радикальних змін щодо шиїтської теократії Ірану і називав верховного лідера аятоллу Алі Хаменеї остаточним арбітром усіх державних питань у країні.

Та навіть відносно невеликі зміни, запропоновані ним, можуть зіткнутись з опозицією уряду Ірану, який у більшості дотримується жорсткої лінії зокрема щодо боротьби Ізраїля з ХАМАСом у Газі та щодо Заходу.

За підрахунками голосів, за Пезешкіана проголосували 16,3 мільйона іранців, а його суперника Джалілі підтримали 13,5 мільйона осіб. Загалом, за даними МВС Ірану, участь у виборах взяли близько 30 мільйонів мешканців або 49% від усіх повнолітніх мешканців країни, які мають право голосу.

Після оголошення результатів, прихильники Пезешкіана – кардіохірурга та давнього депутата – вийшли на вулиці міст для святкувань.

Хоча під час кампанії Пезешкіан ідентифікував себе з реформістами та відносно поміркованими в іранській теократії, він водночас віддав честь іранській воєнізованій Революційній гвардії, одного разу одягнувши її форму в парламент. Він неодноразово критикував Сполучені Штати і хвалив гвардію за збиття американського безпілотника в 2019 році, кажучи, що це “завдало сильного удару в рот американцям і довело їм, що наша країна не здасться”.

Водночас варто зауважити, що верховного лідера аятоллу Алі Хаменеї залишається особою, яка приймає остаточні рішення щодо державних питань, проте переможець виборів все ж може схилити зовнішню політику країни в бік конфронтації або співпраці із Заходом.

Президент Ібрагім Раїсі, який загинув у травневій катастрофі гелікоптера, вважався протеже Хаменеї та потенційним наступником на посаді верховного лідера.

У Міндовкіллі повідомили, що Україна отримала шанс не просто відновити інфраструктуру після війни, а й зробити економіку дружньою до довкілля, відкритою для інновацій і рівною для всіх громадян. Одним із ключових інструментів такого переходу може стати розвиток “зелених” робочих місць.

Президент США Дональд Трамп заявив, що не досяг жодного прогресу у переговорах про припинення вогню в Україні під час телефонної розмови з главою Росії Володимиром Путіним 3 липня.

У переговорах про членство в ЄС країни-кандидати впорядковують законодавчі зміни за “кластерами” – тематичними блоками європейського права, які охоплюють ключові сфери політики. Україна має пройти шість таких кластерів, гармонізувавши своє законодавство з нормами ЄС.

Німеччина опрацьовує можливість постачання Україні додаткових систем протиповітряної оборони. Мова про закупівлю ЗРК Patriot у США.

3 липня МЗС України запросило посла Угорщини у зв’язку з черговими недружніми заявами угорської сторони.