На захисті Дністра: Україна та Молдова запустили новий етап з управління водними ресурсами

Джерело: Міндовкілля

14 липня у Кишиневі стартував установчий семінар міжнародного проєкту, присвяченого збереженню та сталому управлінню Дністром — однією з головних транскордонних річок Східної Європи. Захід відкрив новий етап українсько-молдовської співпраці у водному секторі.

Проєкт спрямований на впровадження Стратегічної програми дій до 2035 року, яка передбачає спільні заходи з відновлення водних ресурсів, охорони біорізноманіття, зниження забруднення та посилення інституційної взаємодії. Реалізацію ініціативи підтримують Глобальний екологічний фонд, ПРООН, ОБСЄ та Водна Конвенція ЄЕК ООН.

Дністер забезпечує питною водою понад вісім мільйонів людей, однак залишається вразливим до змін клімату, забруднення та господарської діяльності. Для ефективного реагування на ці виклики країни-учасниці продовжують роботу в межах Дністровської комісії, створеної раніше як міжурядовий координаційний орган.

За результатами попередньої фази проєкту, сторони вже провели спільні наукові дослідження, підготували Транскордонний діагностичний аналіз та розробили комплексні плани дій. У 2021 році було затверджено спільну Стратегічну програму, а в листопаді 2024 року — План управління басейном Дністра для української частини.

Учасники семінару обговорили підсумки попереднього етапу, оновлення законодавства, вдосконалення екологічного моніторингу, запровадження кліматичних стратегій, гендерну інтеграцію та взаємодію зі стейкхолдерами.

Підсумковим документом зустрічі стане Inception Report, який визначить структуру, бюджет, індикатори ефективності та ключові напрями реалізації проєкту на найближчі роки.

В Італії група невідомих викрала 30 тисяч пляшок елітного вина зі складу виноробної компанії Marchesi Antinori в місті Кортона, що в регіоні Тоскана. Вартість викраденого оцінюють у 5,5 мільйона доларів.

У Конгресі США готують двопартійний законопроєкт, який має заборонити закупівлі російської нафти та не дозволити президенту Дональду Трампу послабити санкції проти Росії. Ініціатива з’явилася після оголошення домовленості про постачання російського дизельного пального до США та на світовий ринок.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) досі не встановила причину пневмонії, від якої 2 жовтня померла співробітниця протичумного дослідницького центру в Сибіру. Після її смерті близько 200 людей відправили на карантин, однак нових випадків тяжкої пневмонії, пов’язаних із цим інцидентом, не виявили.

Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон розкритикував рішення США послабити санкції проти російського пального. Він також назвав абсурдними звинувачення на адресу України через зростання цін на енергоносії.

У Росії після атаки дронів зупинив роботу дата-центр “Яндекса” у Володимирі. Через перебої з електропостачанням стався масштабний збій у роботі хмарної платформи Yandex Cloud та низки сервісів компанії.