Нафта подорожчала через невизначеність довкола Ормузької протоки
Джерело: Reuters
27 серпня ціни на нафту відновили зростання після ранкового падіння. Ринок оцінює сигнали про можливий дипломатичний прогрес щодо Ірану та водночас зберігає побоювання стосовно ризиків для постачань з Близького Сходу.
Ф’ючерси на нафту Brent зросли на 71 цент, або 0,81%, до $88,55 за барель. Вартість американської West Texas Intermediate піднялася на 28 центів, або 0,34%, до $82,51 за барель. Раніше під час торгів Brent опускалася до $86,22 за барель, а WTI — до $80,65.
Як зазначив головний ринковий аналітик KCM Тім Вотерер, головним ризиком залишається передчасний оптимізм щодо угоди, якщо переговори знову зайдуть у глухий кут.
У четвер прем’єр-міністр Катару вирушив до Ірану для відновлення дипломатичних переговорів стосовно завершення конфлікту, який триває майже шість місяців і фактично призвів до закриття стратегічного маршруту експорту енергоносіїв через Ормузьку протоку.
Переговори відбуваються на тлі паузи у бойових діях, однак сторони досі не досягли дипломатичного прориву. Одним із головних питань залишається контроль над Ормузькою протокою, яку Тегеран використовує як важіль впливу.
До початку конфлікту наприкінці лютого через цей водний шлях проходила приблизно п’ята частина світових щоденних постачань нафти та скрапленого природного газу.
Аналітики додають, що ключовим невирішеним питанням залишається ядерна програма Ірану. На думку експертів, швидке врегулювання цього питання малоймовірне, тоді як невизначеність довкола протоки продовжує підтримувати ризикову премію у нафтових цінах.
Додатковим фактором для ринку стало скорочення запасів. За оцінкою UBS, досі вивільнення стратегічних резервів нафти (SPR) допомогло компенсувати збої, але ці продажі незабаром припиняться, що призведе до швидшого падіння запасів сировинних товарів, якщо не буде покращення.
Водночас США продовжують економічний тиск на Іран. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив про початок “економічної ізоляції” іранського режиму та пригрозив санкціями проти його партнерів і структур, які допомагають обходити обмеження. До переліку увійшли 60 осіб, компаній і суден.
Однак Вашингтон наразі не запровадив масштабних вторинних санкцій проти інших країн, зокрема китайських фінансових установ.
Китай, який купує близько 90% іранської нафти, заявив, що вживатиме всіх необхідних заходів для захисту своїх інтересів у разі розширення американського економічного тиску на країни, які торгують із Тегераном.
- Сполучені Штати організували таємний коридор через Ормузьку протоку, яким щодня проходять десятки нафтових танкерів.
- Ірак попросив Іран надати його нафтовому експорту “особливий статус” для проходу через Ормузьку протоку.
- У столиці Ірану утворилися довгі черги на автозаправних станціях через дефіцит бензину. Криза пального посилюється на тлі морської блокади США, скорочення імпорту та пошкодження нафтопереробних потужностей країни.
Президент Румунії Нікушор Дан висунув євродепутата Зігфріда Мурешана на посаду прем’єр-міністра. Це вже третя спроба сформувати уряд після політичної кризи, яка триває з квітня
Глава Росії Володимир Путін передав під тимчасове управління російські активи Nestlé, “Ашана” та “Лемана Про” — колишньої мережі Leroy Merlin. Відповідний указ він підписав 17 вересня.
Росія і Китай наклали вето на резолюцію Ради Безпеки ООН, яка мала продовжити мандат незалежних експертів із контролю за санкціями проти Ірану. Документ підтримали 11 членів Радбезу, ще дві країни утрималися.
Державний департамент США повідомив Конгрес про плани продати Саудівській Аравії до 48 винищувачів F-35.
Президент США Дональд Трамп заявив про “значний прогрес” у переговорах щодо створення постійної бази американської армії в Польщі. За його словами, якщо остаточне рішення буде ухвалене, місце її розташування оголосять найближчим часом.