Нафтогазові доходи Кремля зростуть на 39% у травні – Reuters

Джерело: Reuters

Нафтогазові доходи Росії, на які припадає близько п’ятої частини всіх надходжень до російського бюджету, у травні зростуть на 39% у річному вимірі — до 700 млрд рублів ($9,8 млрд). Про це свідчать опубліковані в середу розрахунки Reuters. Зростанню сприяє глобальне ралі цін на нафту, спричинене війною в Ірані.

Разом з тим, порівняно з квітнем очікується зниження доходів приблизно на 17% через циклічність сплати податку на додатковий дохід. Російський бюджет також недоотримає кошти через збільшення субсидій нафтопереробним заводам у вигляді зворотного акцизу та демпферних виплат.

Згідно з розрахунками, у січні–травні нафтогазові доходи федерального бюджету Росії скоротилися приблизно на третину у річному вимірі — до 3 трлн рублів.

У бюджеті Росії на 2026 рік нафтогазові доходи закладені на рівні 8,92 трлн рублів. Загальні доходи бюджету цього року прогнозуються на рівні 40,283 трлн рублів.

Минулого року нафтогазові доходи федерального бюджету впали на 24% — до 8,48 трлн рублів. Це стало найнижчим показником із 2020 року.

Росія була одним із бенефіціарів конфлікту на Близькому Сході. Війна призвела до фактичного закриття Ормузької протоки, головного транспортного маршруту для приблизно п’ятої частини світових постачань нафти та інших життєво важливих товарів, включаючи добрива.

Однак атаки українських безпілотників на енергетичну інфраструктуру Росії обмежили видобуток сирої нафти Москвою, який є третім за величиною у світі після Сполучених Штатів та Саудівської Аравії.

Водночас потенційні надприбутки мають обмеження, і російські економісти неодноразово попереджали, що 2026 рік може бути складним для країни.

Зауважимо, конфлікт на Близькому Сході призвів до різкого збагачення російського бюджету. Доходи Росії від ключового нафтового податку у квітні зростуть до 9 мільярдів доларів. Це фактично вдвічі більше за березневі показники, що стало наслідком кризи, спровокованої ударами США та Ізраїлю по Ірану.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.

Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.

30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.