«Нам нема за що»: Лукашенко не просив вибачення у Зеленського — прессекретарка
Джерело: РБК
Прессекретарка самопроголошеного президента Білорусі Наталя Ейсмонт стверджує, що Олександр Лукашенко не просив вибачення у глави України Володимира Зеленського під час телефонної розмови напочатку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.
Спікерка Лукашенка підтвердила, що така розмова й справді відбулася. Але вона, мовляв, стала результатом емоційної реакції молодшого сина Лукашенка, Миколи, в якого був особистий контакт із Зеленським.
За її словами, під час розмови Лукашенко акцентував на тому, що саме Зеленському доведеться більше за всіх відповідати за загибель людей.
“У чому була суть тієї розмови: наш президент насамперед говорив про те, що конфлікт розгорівся на території України, на території Зеленського, і саме йому через деякий час доведеться більше, ніж будь-кому, відповідати за загибель людей! Саме тому наш президент закликав сісти за стіл переговорів, що і було зроблено: 3 раунди переговорів у Білорусі і потім Стамбул. Жодних вибачень президент Білорусі у Зеленського не просив, з тієї простої причини, що вибачатися нам нема за що”, – сказала вона.
- Президент Володимир Зеленський у тригодинному інтерв’ю блогеру Лексу Фрідману зокрема згадав про перші дні повномасштабного вторгнення та розповів, як бачить припинення вогню. “Букви” виклали основні тези, які пролунали під час інтерв’ю.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.